Справа № 4-c-l l/2007p.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2007 року. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1на дії державних виконавців Державної виконавчої служби у м. Прилуки та Прилуцького району, -
ВСТАНОВИВ:
04 червня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії та рішення державних виконавців Державної виконавчої служби у м. Прилуки та Прилуцького району (далі - ДВС) вказуючи на те, що 22.02.05 року рішенням Прилуцького міськрайсуду скаржницю зобов"язано за власні кошти демонтувати всі торгівельні відсіки та інші самовільно споруджені нею споруди з присадибної земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1та привести дану земельну ділянку у придатний для її цільового використання стан.
На виконання цього рішення 21 вересня 2005року був виданий виконавчий лист №2-5 та відкрите виконавче провадження.
18 травня 2005року рішенням Прилуцького міськрайсуду дана земельна ділянка поділена між користувачами в натурі, ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на землю та звернулась з заявою до виконавчого комітету Пилуцької міської ради для надання дозволу для здійснення виносної торгівлі на своїй власній ділянці. Копію вищевказаного рішення виконкому було подано скаржницею до ДВС для закриття виконавчого провадження, що і було зроблено відповідною постановою держвиконавця від 22.03.2006року.
За протестом прокурора, 21.08.06 року ДВС була скасована
постанова про закінчення виконавчого провадження та відновлено виконавче провадження на підставі рішення суду від 22.02.05 року.
За невиконання рішення суду на неї (ОСОБА_1) накладено штраф в розмірі 170 грн. за постановою держвиконавця від 12 грудня 2006року.
Тому, скаржниця просить суд поновити строк звернення зі скаргою на дії ДВС у м. Прилуки та Прилуцького району, скасувати постанови в.о. начальника ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі ОСОБА_5 від 21 серпня 2006року про скасування процесуального документа та про відновлення виконавчого провадження, скасувати постанову державного виконавця ОСОБА_4 від 12.12.2006року про накладення штрафу у розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду, стягнути на її користь з ДВС у м. Прилуки та Прилуцького району завдану моральну шкоду в розмірі 1700 грн., стягнути понесені нею витрати по справи у сумі 203, 40 грн. за сплачене держмито та надання їй правової допомоги.
В судовому засіданні:
Скаржниця підтримала скаргу за вищевикладених обставин, при цьому суду пояснила, що на її думку в.о. начальника ДВС ОСОБА_5 діяла неправомірно і безпідставно винесла обидві оскаржувані постанови від 21.08.2006року про скасування процесуального документа та про відновлення виконавчого провадження, а державний виконавець ОСОБА_4 також незаконно винесла постанову від 12.12.2006року про накладення штрафу у розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду. Також заявниця указує, що на її звернення Прилуцька міськрада дотепер не вирішила питання про надання їй (ОСОБА_1) дозволу на здійснення виносної торгівлі та розташування лотків на приватній земельній ділянці.
Представники суб"єкту оскарження в особі головних державних виконавців ОСОБА_5 та ОСОБА_4. заперечили проти задоволення скарги та суду пояснили, що дотепер залишається невиконаним виконавче провадження №2-5. Працівники ДВС не допускали жодних порушень при здійсненні виконавчого провадження у даній справі, а доводи скаржниці вважають безпідставними та необгрунтованими. Крім того указують, що скаржниця пропустила без поважних причин передбачений законодавством 10-ти денний термін звернення до суду з
цією скаргою, унаслідок чого наполягають прийняти судове рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1.
Заінтересована особа по справі ОСОБА_2 також не вбачає будь-яких порушень держвиконавців у даному виконавчому провадженні, а тому просила вирішити справу на підставі вимог діючого законодавства та відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Суд, заслухавши пояснення скаржниці, суб"єктів оскарження та заінтересованої особи, дослідивши усі докази по справі дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні скарги з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 07.12.2006року за вих.№01-29/17265 заступник начальника ДВС в адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом направив 2 копії постановлених ним процесуальних документів - оскаржуваних постанов від 21.08.2006року про скасування процесуального документа та про відновлення виконавчого провадження, (а.с. 15-17).
09.12.2006року ОСОБА_1 отримала під розписку зазначені документи, що підтверджуються почтовим повідомленням про вручення у матеріалах виконавчого провадження, яке оглянуто в цьому судовому засіданні, а її копія приєднана до матеріалів даної справи.
Отже, 19.12.2006року для скаржниці ОСОБА_1 закінчувався останній, 10-ти денний термін строку оскарження вищевказаних постанов органу ДВС, як це передбачено за правилами ч.1 ст. 385 ЦПК України.
Однак, всупереч вимогам діючого законодавства ОСОБА_1 лише 21.12.2006року склала до суду адміністративний позов про визнання незаконними дії ДВС по даному питанню, який (позов) із доданими матеріалами було зареєстровано в Прилуцькому міськрайсуді 03.01.2007року, як це вбачається із оглянутої в цьому судовому засіданні справи №2-а-6 за 2007рік. (а.с. ).
В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 не змогла указати на конкретні факти поважності причин пропуску 10-ти денного строку звернення до суду із даною скаргою (передбаченого ст. 385ч.1 ЦПК України), а тим більше не підтвердила жодним доказом цієї обставини, хоча при зверненні до суду у своїй скарзі просила поновити їй строк звернення.
Допитаний свідком ОСОБА_3 також не указував про наявність будь-яких поважних причин строку звернення до суду скаржницею ОСОБА_1, але указав, що на його думку було підставно 22.03.2006року закінчено виконавче провадження з виконавчого листа №2-5.
За таких обставин, коли представники суб"єкта оскарження в даному судовому засіданні наполягають відмовити у задоволенні скарги унаслідок пропуску 10-ти денного строку звернення до суду ОСОБА_1 без поважних причин, а остання пропустила цей строк без поважних і не навела жодного доказу як на підставу для поновлення судом пропущеного строку, суд керуючись правилами ч.2 ст. 385 ЦПК України приходить до висновку відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення зі скаргою на дії державних виконавців Державної виконавчої служби у м. Прилуки та Прилуцького району про скасування двох постанов від 21 серпня 2006 року винесених в.о. начальника ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі ОСОБА_5 про скасування процесуального документа та про відновлення виконавчого провадження.
Вирішуючи ж вимоги скарги ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця ОСОБА_4 від 12.12.2006року про накладення штрафу у розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду, необхідно відмовити з таких підстав :
Судом установлено, що державний виконавець ОСОБА_4 діяла у межах компетенції та відповідно до своїх прав та обов'язків передбачених ст. ст. 5, 87ч.1 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, вона вмотивовано та підставно винесла постанову від 12.12.2006року про накладення стягнення на боржника за невиконання рішення суду, оскільки, ОСОБА_1 тривалий час - із 22.02.2005року і дотепер - без поважних причин не виконала рішення суду від 22.02.2005року по виконавчому провадженню №2-5.
При таких обставинах відсутні правові підстави для задоволення вимог скаржниці ОСОБА_1 про стягнення з ДВС будь-яких сум моральної шкоди.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити їй у стягненні з ДВС понесених нею витрат по справі за сплачене держмито при зверненні до суду та надання їй правової допомоги, за правилами ст. 388 ЦПК України.
На підставі викладеного та ст. ст. 5, 87ч.1 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст. ст. 213-215, 383-387 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1в задоволенні скарги на дії державних виконавців Державної виконавчої служби у м. Прилуки та Прилуцького району - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.