ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2006 Справа № 10/126 (25/372)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Євстигнеєва О.С., Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання Стуковенковій Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача –не з”явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.159);
від відповідача - не з”явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.120);
від третьої особи - не з”явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 120);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Мартинов", м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 року у справі № 10/126 (25/372)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-грецького підприємства "Харіс", м. Дніпропетровськ
3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт Плюс ЛТД", м. Дніпропетровськ
до приватного підприємства "Мартинов", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 97075 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
По справі оголошувалась перерва до 27.09.06.
Товариство з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-грецьке підприємство "Харіс", м. Дніпропетровськ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт Плюс ЛТД" звернулось з позовом до приватного підприємства "Мартинов", м. Павлоград Дніпропетровської області, про стягнення 97 075,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов"язання за договором комісії, укладеного між відповідачем та третьою особою, і право вимоги якої перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 20.08.2004 року, укладеного між ТОВ СУГП "Харіс" та ТОВ "Агроекспорт Плюс ЛТД".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 року по справі № 10/126(25/372) (суддя Кощеєв І. М.) позов задоволено в зв"язку з тим, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов"язання за договором комісії від 20.09.2002 року, укладеного між ТОВ "Агроекспорт Плюс ЛТД" та ПП "Мартинов".
Не погодившись із рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати у зв"язку з тим, що справа розглянута по суті без належного повідомлення відповідача, що є в будь-якому разі підставою для скасування рішення відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи відповідача щодо порушення господарським судом Дніпропетровської області норм процесуального права безпідставними, тому просить оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа Дніпропетровському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу не надала.
При перегляді справи встановлені наступні обставини.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт Плюс ЛТД" (комітент) та приватним підприємством "Мартинов" (комісіонер) 20.09.2002 року укладено договір комісії, відповідно до пункту 1 якого приватне підприємство "Мартинов" (відповідач) зобов"язувалось за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт Плюс ЛТД" (третя особа по справі) здійснити для комітента від свого імені операції з купівлі волоського горіха. Комісіонер зобов"язувався закінчити роботи з купівлі у формі підписання відповідного акту про виконання послуг. За виконання послуг з купівлі горіхів, комітент зобов"язувався оплатити комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 0,5 % від суми куплених горіхів (п. 2.3 договору).
Відповідно до підпункту "а" пункту 8 договору, комітент зобов"язаний з моменту укладення договору перерахувати почастково комісіонеру грошові кошти для придбання горіхів, на розрахунковий рахунок в банку.
На виконання договору позивач перерахував відповідачу 296650,00 грн. Відповідач виконав свої зобов"язання за договором у сумі 199575,00 грн. Таким чином, сума невикористаних відповідачем грошей склала 97075,00 грн.
Пунктом 11 договору третя особа і відповідач узгодили, що договір буде вважатися закінченим після виконання взаємних зобов"язань і врегулювання всіх розрахунків між сторонами.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не становлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Договір комісії від 20.09.2002 року не містить умов про можливість одностороннього розірвання договору.
Доказів, які б підтверджували розірвання договору в судовому порядку позивачем не надано.
Отже, повідомлення від 06.05.2004 року № 21 про відмову від договору, як доказ розірвання договору в односторонньому порядку колегією суду відхиляється.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У зв"язку з невиконанням відповідачем зобов"язань за договором комісії у третій особи по справі виникло право саме про зобов"язання відповідача виконати умови договору.
20.08.2004 року між ТОВ "Агроекспорт Плюс ЛТД" (попередній кредитор) та ТОВ СУГП "Харіс" (новий кредитор) була укладена угода про відступлення права вимоги, згідно з умовами якої попередній кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимогати від боржника виконання грошових зобов"язань у сумі боргу 97075,00 грн, який виник в результаті невиконання відповідачем зобов"язань за договором комісії від 20.09.2002 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов"язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, оскільки між третьою особою та відповідачем договір комісії не розірвано у судовому порядку, третя особа мала передати вимоги по договору комісії тільки в частині зобов"язання відповідача виконати умови договору визначені у пункті 1, тобто у нового кредитора не виникло право вимагати грошові кошти, за які відповідач зобов”язувався придбати для третьої особи горіхи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог по стягненню суми 95112,32 грн, у зв"язку з чим, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 року по справі № 10/126(25/372) підлягає скасуванню.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на позивача.
Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Мартинов", м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 року задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006 року по справі № 10/126(25/372) скасувати.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-грецького підприємства "Харіс" на користь приватного підприємства "Мартинов" 475, 56 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена у місячний строк в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О. М. Лисенко
Суддя О.С.Євтигнеєв
Суддя Л.В.Чоха