Справа №2-1986/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2007 року                                                                                      м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого                                             Сингаївського О.П.,

при секретарі                                            Котелянець Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої державної нотаріальної контори Корольовсь-кого району м. Житомира,  ОСОБА_2,  треті особи - орган опіки та пік­лування Житомирської міської Ради,  Комунальне підприємство «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної Ради про звільнення майна з-під арешту,  -

встановив:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом,  де в його обґрунтування зазначила,  що 22.03.2006 року Корольовським райсудом м. Житомира було винесено ухвалу про за­безпечення позову у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_3,  а саме на квартиру АДРЕСА_1 по справі за позовом ОСОБА_4,  до ОСОБА_3.,  ОСОБА_2  ОСОБА_5.,  ОСОБА_6. про визнання правочинів недійсними,  виселення із житла та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3. про стягнення безпідставно отриманих коштів при ви­знанні судом правочинів недійсними. Посилаючись на те,  що 06 липня 2005 року ОСОБА_3 подарував зазначене житло неповнолітньому сину ОСОБА_7 позивач просила винести рішення про звільнення з під арешту вказаної квартири.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з наведених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2. та її представник позов не визнали,  посилаючись на те,  що обдарованим ОСОБА_7. право власності на вказану квартиру в БТІ було зареє­строване після винесення судом ухвали про забезпечення позову.

Представник третьої особи - Комунальне підприємство «Житомирське обласне міжмі­ське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної Ради вважав,  що позов є об­ґрунтованим і підлягає до задоволення.

Представник відповідача Першої державної нотаріальної контори Корольовського ра­йону м. Житомира та третьої особи - Органу опіки та піклування Житомирської міської Ради в судове засідання не з'явились,  надіслали заяви,  в яких просили розглядати справу без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи суд задовольняє позов виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено,  що 22.03.2006 року Корольовським райсудом м. Житомира за клопотанням ОСОБА_2. було винесено ухвалу про забезпечення по­зову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 по справі за позовом ОСОБА_4,  до ОСОБА_3.,  ОСОБА_2  ОСОБА_5.,  ОСОБА_6. про визнання правочинів недійсними,  виселення із житла та за по-

зовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3. про стягнення безпідставно отриманих коштів при визнанні судом правочинів недійсними. Накладаючи арешт на вка­зану квартиру суд виходив з того,  що вона належить відповідачу по справі - ОСОБА_3 (а.с. 6).

Однак в даному судовому засіданні встановлено,  що 06 липня 2005 року ОСОБА_3 подарував зазначене житло неповнолітньому сину ОСОБА_7,  що підтвердилось в судовому засіданні договором дарування квартири (а.с. 8).

Відповідно до п.п.1 п.1  ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладен­ням арешту на майно або грошові кошти,  що належать відповідачеві і знаходяться у ньо­го або в інших осіб.

Статтею 346 ЦК України передбачено підстави припинення права власності на майно,  однією з яких є відчуження власником свого майна.

Відповідно до п.2  ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 640 ЦК України встановлено,  що договір,  який підлягає нотаріальному по­свідченню або державній реєстрації,  є укладеним з моменту його нотаріального посвід­чення або державної реєстрації,  а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і держав­ної реєстрації- з моменту державної реєстрації.

Договір дарування вищевказаної квартири,  був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 яка діяла як законний представник від імені свого малолітнього сина ОСОБА_7. 06.07.2005 року в письмовій формі і посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8,  в зв'язку з чим,  відповідно до вищевикладених статей Цивільного Кодексу України є укладеним,  а отже з моменту йо­го укладення право власності ОСОБА_3. на вказану квартиру припинилося.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову,  оскі­льки на час винесення судом ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3,  він не був власником зазначеної квартири.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те,  що право власності ОСОБА_7 на вказану квартиру не було зареєстроване в БТІ,  оскільки зазначена обставина не впливає на зміну моменту припинення права власності.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  346,  719,  640 ЦК України,   ст.  48 Закону України «Про власність»,   ст.  ст.  10, 11,  60, 208,  209,  212-215,  223 ЦПК України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Ко-рольовський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.