Справа №2 «а»-72/07
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2007 року м. Житомир
Королівський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Сингаївського О.П.,
суддів Колупаєва В.В., Гансецької І.А.,
при секретарі Котелянець Т.М. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання права на пенсію та зобов'язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, де зазначив, що з серпня 1970 року по 19.02.1988 року він проходив службу в органах МВС СССР. 19.02.1988 року був звільнений з служби в органах внутрішніх справ з посади інспектора, у запас по ст. 69 "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ". На день звільнення йому було 35 років, загальний трудовий стаж та стаж служби в органах внутрішніх справ становив 17 років 04 місяці 28 днів. За таких умов, на день звільнення, законодавство не передбачало призначення пенсії. 04.07.2002 року в Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу ОВС" були внесені зміни, які суттєво змінили умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України, та відповідно до яких йому повинна бути призначена пенсія. На підставі викладеного позивач звернувся до відповідача, однак отримав відмову у призначенні пенсії, в зв"язку з чим просив суд визнати за ним право на пенсію за вислугою років та зобов"язати призначити йому пенсію за вислугу років згідно чинного законодавства.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених у ньому підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача та його представника суд задовольняє позов виходячи з наступного.
Відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" із змінами, внесеними законом України від 04.07.2002 року №51-IV, право на пенсію за вислугою років мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ незалежно від підстав та часу звільнення у разі досягнення 45-річного віку, за умови перебування на військовій службі або служби в органах внутрішніх справ не менше 12, 5 календарних років та наявності 25 і більше років загального трудового стажу.
В зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли з моменту внесення змін до вказаного закону - суд застосовує вказаний закон в редакції від 04.07.2002 року.
Я видно законодавець не ставить вирішення питання про призначення пенсії вказаним особам в залежності від того, досягла особа 45-річного віку під час проходження служби в органах внутрішніх справ або після звільнення з неї.
Судом встановлено, що на час звільнення позивача з служби в органах внутрішніх справ його загальний трудовий стаж та стаж служби в органах внутрішніх справ становив 17 років 04 місяці 28 днів. Станом на день звернення позивача до відповідача з приводу призначення пенсії його загальний трудовий стаж становив більше 30 років, військова служба - більше 16 років, та йому виповнилось більше 45 років, тобто він мав всі правові підстави для призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до Указу Президента України від 27.01.2003 року "Про заходи вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій" державний департамент пожежної безпеки як урядовий орган державного управління передано Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, вивівши його зі складу Міністерства органів внутрішніх справ України, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку про те, що Міністерство над-
звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є належним відповідачем, оскільки скаржник працював на посадах інспектора, старшого інспектора відділу пожежної охорони та був звільнений з посади інспектора СВПЧ-1, що підтвердилось копією трудової книжки (а.с. 8-10).
На підставі викладеного суд робить висновок про те, що відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1. пенсії за вислугу років є неправомірною.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону україни "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ" обраховувати пенсію ОСОБА_1. належить з 01.02.2004 року, тобто за 12 місяців перед зверненням до відповідача за пенсією, оскільки як випливає з пояснень позивача, копії його звернення та відповіді МНС - він звернувся до відповідача за пенсією 01.02.2005 року.
Суд поновлює пропущений позивачем строк звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки прийшов до висновку про поважність причин його пропуску, а саме неодноразові звернення до відповідача та правоохоронні органи, що підтвердилось матеріалами справи.
Керуючись п.«б» ч.1 ст. 12, 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та ст. ст. ст. 10, 11, 23, 69, 122, 158-164 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на пенсію за вислугою років відповідно до п."б" ч.1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб ".
Зобов'язати Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до п."б" ч.1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" з 01.02.2004 року.
Стягнути з Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 11 грн..
постанова може бути оскаржена в Київський адміністративний апеляційний суд через Коро-льовський районний суд м. Житомира на протязі десяти днів з дня проголошення, подачею заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.