Судове рішення #16052950

                            Справа № 1-168/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року                                     Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді                     Бондаренко О.І.

при секретарі:                                        Сидорчук О.П.

з участю прокурора:                              Ратушняка О.О.

підсудного:                                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, жителя АДРЕСА_1, працюючого приватним підприємцем, раніше несудимого,

          за ч. 1, 3 ст. 358  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 приблизно в кінці лютого 2008 року, проходячи службу у Вінницькій виправній колонії № 86 на посаді молодшого інспектора відділу охорони, та знаючи про те, що буде звільнятися з даної посади та служби, маючи прямий умисел підробити своє службове посвідчення  НОМЕР_1, заповнене на його ім'я, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно зробив фотокопію службового посвідчення НОМЕР_1, заповнене на його ім'я, яку в подальшому залишив собі, а оригінал посвідчення під час звільнення, а саме: 01.03.2008 року здав в групу по роботі з особовим складом, яке в подальшому було знищено.

Так, 22.11.2010 року працівниками міліції під час проведення оперативно - розшукових заходів в с. Славне по вул. Тиха Вінницького району було проведено поверхневий огляд гр. ОСОБА_1, під час якого було виявлено та вилучено службове посвідчення НОМЕР_1, заповнене на ім'я ОСОБА_1 з ознаками підробки.

Згідно висновку експерта № 529-П від 15.12.2010 року зображення на службовому посвідченні НОМЕР_1, заповненого на ім»я ОСОБА_1, нанесені за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом, та зображення на вишевказаному посвідченні було нанесено на два окремі аркуші з подальшим склеюванням їх між собою і з слідуючим нанесенням полімерної плівки.

Крім того, ОСОБА_1 в період часу з березня 2008 року по листопад 2010 року, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, незаконно з метою безоплатного проїзду представлявся кондукторам громадського транспорту як службовець Вінницької виправної колонії № 86, при цьому пред»являвши їм підроблене ним службове посвідчення  НОМЕР_1, заповнене на його ім'я .

Згідно висновку експерта № 529-П від 15.12.2010 року зображення на службовому посвідченні НОМЕР_1, заповненого на ім'я ОСОБА_1, нанесені за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом, та зображення на вищевказаному посвідченні, було нанесено на два окремі аркуші з подальшим склеюванням їх між собою і з слідуючим нанесенням полімерної плівки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково та пояснив суду, що 22.11.2010 року, коли він знаходився разом зі своїм товаришем в с. Славне Вінницького району Вінницької області та проходив по одній із вулиць, то був зупинений працівниками міліції, які здійснили обшук і вилучили в нього посвідчення працівника УМВС. Дійсно перед звільненням він зробив копію даного посвідчення у якогось незнайомого йому чоловіка за 5 грн., хотів залишити його на пам»ять, оскільки пропрацював в колонії 6 років. Носив його завжди в кишені, оскільки це вже увійшло в привичку, але ніколи не використовував його, нікому не пред»являв ні в автобусі, ні в електричці. На даний час зробив висновок про те, що допустився помилки, підробивши дане посвідчення, про що жалкує. На досудовому слідстві на нього чинився психологічний тиск працівниками міліції, тому він і писав у своїх поясненнях про те, що використовував дане посвідчення, пред»являв його кондукторам, оскільки його залякували і запевняли, що так буде краще для всіх.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що в кінці листопада минулого року, перебуваючи в с. Славне, він та ще один чоловік були запрошені працівниками міліції під час поверхневого огляду невідомого чоловіка і у якого з кишені вилучили посвідчення, яке було, як повідомили   міліціонери, фальшивим. Тоді він чув, як цей чоловік говорив, що це він його сам підробив; всіх подробиць цієї події він вже непам»ятає. Також була розмова про те, що посвідчення було підроблено для користування в транспорті.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 22.11.2010 року при відпрацюванні в с. Славне Вінницького району Вінницької області при перевірці документів у ОСОБА_1 та ще одного чоловіка, які йшли по вулиці, будучи в стані алкогольного сп»яніння, ОСОБА_1 на їх пропозицію видав документи, але не всі. При поверхневому огляді виявили в кишені посвідчення, яке було явно підробленим. При дачі пояснень в райвідділі ОСОБА_1 зазначав,що зробив його для використання в транспорті.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що при відпрацюванні в с. Славне Вінницького району Вінницької області  вони з ОСОБА_3 зустріли двох чоловіків, які були в стані алкогольного сп»яніння. При перевірці документів чоловік, який назвався ОСОБА_1, вів себе дуже нервово. При поверхневому огляді у нього було виявлено посвідчення, яке одразу було видно, що підроблене. Тоді даного громадянина вони доставили до Вінницького РВ, і який при поясненні говорив про те, що це посвідчення використовував при проїзді в громадському транспорті.

Згідно показів свідка ОСОБА_5, які були оголошені судом відповідно до ст. 306 КПК України, вбачається, що 22.11.2010 року в с. Славне Вінницького району Вінницької області він та ще один чоловік були запрошені працівниками міліції під час проведення останніми поверхневого огляду  у невідомого чоловіка, який представився ОСОБА_1 При викладанні ним документів та інших речей з кишень, працівники міліції помітили та вилучили ще і службове посвідчення з фотокарткою даного чоловіка, заповнене на його ім»я. Під час вилучення даного посвідчення, його власник пояснював, що він дійсно підробив дане посвідчення за допомогою копіювальної техніки в 2008 році, після чого використовував його для безоплатного проїзду в громадському транспорті.

Допитавши підсудного, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудним, його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла свою доведеність в ході судового слідства. Вина ОСОБА_1 доводиться частково його власними показами, які він давав на досудовому слідстві, показами свідків, допитаних судом, показами свідка, оголошених в судовому засіданні, а також:

-          протоколом огляду місця події від 22.11.2010 року (а.с. 7);

-          протоколом огляду речових доказів від 23.02.2011 року (а.с. 58);

-          характеристикою з місця проживання підсудного (а.с. 29);

-          довідками КЗ ВОНД  «Соціотерапія»№ 2818-м від 06.12.2010 року, КЗ ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка № 7622 від 08.12.2010 року про те, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_1 не перебуває (а.с. 30,31);

-          висновком експерта № 529-П від 15.12.2010 року (а.с. 52-55).

Покази підсудного ОСОБА_1 про те, що він не використовував підроблене службове посвідчення в громадському транспорті, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються його власними поясненнями на досудовому слідстві, показами свідків, іншими матеріалами справи.

Твердження підсудного ОСОБА_1 про те, що на нього на  досудовому слідстві чинився психологічний тиск і під дією цього фактора він давав пояснення про використання підробленого посвідчення і підписував дані пояснення, визнаючи свою вину, викликають сумніви в їх достовірності, оскільки на досудовому слідстві останній своєї вини в інкримінованих злочинах не визнавав, лише під час судового слідства свою вину визнав частково. Отже, якби за показами підсудного, досудовим слідством на нього чинився психологічний тиск, то логічним було б з його боку визнання вини в повному об»ємі, ще на досудовому слідстві.

З огляду на це, покази жодного свідка у справі, допитаного в ході судового слідства, інших матеріалів справи, не спростовують вини підсудного у вчинених злочинах.

Невизнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому злочині за ч. 3 ст. 358 КК України  суд оцінює як обраний ним спосіб захисту від пред»явленого обвинувачення, бажання уникнути відповідальності за скоєне, залишившись безкарним.

Сукупність зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України як  підроблення документу, який видається підприємством чи установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи та використання завідомо підробленого документа, який видається підприємством чи установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи,  і дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході досудового та судового слідства.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних ним злочинів, які згідно ст. 12 КК України віднесені до категорії злочинів невеликої тяжкості; особу винного: те, що він раніше несудимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; позитивно характеризується за місцем проживання; часткове визнання вини.

Обставин, що згідно ст.ст. 66, 67 КК України пом»якшують чи обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

З урахуванням обставин вчинення злочинів та особи винного у суду є підстави вважати, що підсудний ОСОБА_1 не представляє підвищену суспільну  небезпеку, тому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, внаслідок чого йому слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкцій статей обвинувачення з застосуванням положень ст. 70 КК України.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

З підсудного підлягають до стягнення судові витрати за проведення криміналістичних досліджень.

Питання про речові докази слід вирішити згідно ст. 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

          Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

-          за ч. 1 ст. 358 КК України –у вигляді 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-           за ч. 3 ст. 358 КК України –у вигляді 50 (п»ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Згідно ст. 70 ч. 1 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1190 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення криміналістичних досліджень в сумі 1444 грн. 80 коп.          

Речові докази: службове посвідчення серії НОМЕР_1, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Вінницького РВ ГУМВС України у Вінницькій області –знищити.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін -  підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 - ти діб з моменту його проголошення.

Суддя:   

  • Номер: 11/787/33/2015
  • Опис: ст. 286 ч.1 КК України
  • Тип справи: на справу (провадження) кримінального судочинства за апеляцією
  • Номер справи: 1-168/11
  • Суд: Апеляційний суд Рівненської області
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи: Винесено ухвалу про залишення вироку суду першої інстанції без змін, а апеляції - без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.05.2015
  • Дата етапу: 07.07.2015
  • Номер: 1/1208/11
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-168/11
  • Суд: Біляївський районний суд Одеської області
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.01.2011
  • Дата етапу: 01.04.2011
  • Номер: 1/125/5/14
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-168/11
  • Суд: Барський районний суд Вінницької області
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.08.2014
  • Дата етапу: 06.10.2014
  • Номер: б/н
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-168/11
  • Суд: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.03.2011
  • Дата етапу: 23.03.2011
  • Номер:
  • Опис: Ст.309 ч.1 КК України
  • Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
  • Номер справи: 1-168/11
  • Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Виконання рішення
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.03.2011
  • Дата етапу: 17.04.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація