№1-45 Копія
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі:
головуючого - судці підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М.,
при секретарі ПАНЧЕНКО А.І.,
за участю заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції АНАНКА І.І.,
захисника підсудного - адвоката ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1479 старшого солдата ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Веселівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не судимого, призваного на військову службу у квітні 2006 року Прилуцько - Варвінським РВК Ченігівської області,- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.3 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2006 року, близько 21 години, ОСОБА_3, перебуваючи у добовому наряді черговим
інженерного взводу, в приміщенні народознавчої світлиці військової частини А-1497, в присутності інших військовослужбовців, будучи невдоволеним тим, що військовослужбовець взводу охорони та оборони цієї ж частини - солдат ОСОБА_2, не виконав його прохання прибрати сміття з під столу, за відсутності між ними відносин підлеглості, кинув в бік потерпілого ніж - багнет, який відскочив від столу та влучив рукояткою в область правої брови ОСОБА_3, заподіявши останньому рвану рану в області правої брови, тобто легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров'я. В зв'язку з цим, потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині А-3120 з 4 по 23 січня 2007 року.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги ст.ст.11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військовослужбовців у відносинах між собою додержуватись правил військової ввічливості, проявляти взаємну повагу та витримку і не допускати негідних вчинків.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, та крім того, пояснив, що 24 грудня 2006 року він, будучи черговим по взводу, та, знаходячись в приміщенні народознавчої світлиці, виявив шкарлупи від насіння під столом, за яким сидів ОСОБА_2. При цьому, він звернувся до ОСОБА_3 з проханням прибрати зі під столу вказане сміття, однак останній не відреагував на нього, ОСОБА_3. Будучи цим невдоволеним, він, ОСОБА_3, взяв ніж-багнет, який він отримав для несення служби в наряді, та кинув його в бік ОСОБА_3. Як далі пояснив підсудний, ніж-багнет відскочив від столу та влучив рукояткою в область правої брови ОСОБА_3. Після цього, він, ОСОБА_3, відвів потерпілого в медичну частину, де останньому була надана медична допомога. Також підсудний уточнив, що особистих рахунків з ОСОБА_2 він не мав і у відносинах підлеглості з ним не знаходився.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_3 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_3 визнаний здоровим та придатним до військової служби.
2
Отже, дії ОСОБА_3, який будучи військовослужбовцем строкової служби, порушив статутні
правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості із застосуванням холодної зброї - багнет - ножа, що виразилося у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 легкого тілесного ушкодження, що потягло короткочасний розгляд здоров'я, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 406 КК України.
При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання суд визнає і враховує як обставини, що пом'якшують йому покарання, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, самі обставини вчинення підсудним злочину, а саме те, що він неправильно усвідомлював інтереси служби, попросив вибачення у потерпілого, який прийняв його вибачення.
Перелічені обставини суд визнає такими, що значно пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а тому, беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому осудному замічений не був, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, як до служби в армії, так і під час її проходження характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, виховувався в багатодітній сім'ї однією матір'ю, яка померла, суд знаходить можливим застосовувати до ОСОБА_3 ст.69 КК України і з застосуванням ст.60 КК України перейти до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.406 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 325, 328, 330, 331, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 406 КК України, за якою із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України призначити йому покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців з відбуванням даного покарання на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської області.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3рахувати з 14 червня 2007 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3- нагляд командування військової частини А 0870 - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку у місті Києві та Київської* області.
Цивільний позов військового прокурора Чернігівського гарнізону задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_3 на користь військової частини А-3120 - 242 грн. 36 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_2.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:
·лист нарядів інженерного взводу військової частини А-1479 - зберігати при матеріалах справи;
·книгу видачі зброї та боєприпасів, а також багнет-ніж №060, які зберігаються у військовій частині А-1479 - вважати повернутими за належністю.
Судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судово - криміналістичної експертизи в розмірі 146 грн. 46 коп., стягнути з засудженого ОСОБА_3на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернігівській області.
Вирок може бути оскарженим і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 5 діб з моменту його проголошення.