Справа № 22-ц-1912/2007 року Категорія: про визнання договору дарування недійсним
Головуючий 1 -ї ін ст. - Хорунжий 1.Д.
Доповідач - Солодков А.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року м. Харків
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Малійської СМ. ,
суддів Солодкова А.А., Пилипчук Н.П.
при секретарі - Каплаух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 29 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, -
встановила:
ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом 12.01.2006 року, в якому просив визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 Харківської області, укладений 11.10.2003 року. Згідно вказаного договору його батько ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, подарував спірний житловий будинок ОСОБА_2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на час складання договору батько тяжко хворів, в зв'язку з чим не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідач ОСОБА_2. позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що батько свідомо подарував йому будинок.
Відповідачка ОСОБА_3, опитана судом за місцем проживання, позов не визнала, пояснивши, що вони з чоловіком свідомо подарували належний їм будинок сину ОСОБА_2.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 29 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу ї залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними в справі доказами і не заперечується сторонами, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Згідно договору дарування від 11.10.2003 року ОСОБА_4. подарував ОСОБА_2. належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 Харківської області (а.с. 20).
Як свідчить копія заяви ОСОБА_3 на ім"я приватного нотаріуса ОСОБА_5, вона як дружина дарувальника та співвласник будинку дала згоду на дарування спірного будинку.
Згідно акту №24 посмертної судово - психіатричної експертизи від 17.11.2006 року, на час підписання договору дарування спірного будинку 11.10.2003 року ознак психозу,
2
слабоумства ОСОБА_6 не виявляв, страдав стійким хронічним психічним розладом у вигляді органічного емоційно - лабільного розладу. За своїм психічним станом в зазначений час міг розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с. 107-109).
Допитані судом першої інстанції свідки також підтвердили, що на час підписання договору дарування ОСОБА_4. був контактний, розумів значення своїх дій.
Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 11 УПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав суду доказів про те, що ОСОБА_4. на час підписання договору дарування будинку не усвідомлював своїх дій та не міг керувати ними.
При розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1. суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, природу правовідносин та закон їх регулюючий.
Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 29 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.