Дата документу       Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 ц –3312/ 11                    Головуючий у 1 інстанції: Кляшторний В. С.  

          Суддя-доповідач: Дашковська А. В.                                                                             

                                                                    РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:                                                                      Полякова О.З.,

суддів:                                                                                Дашковської А.В.,

                                                                                Дзярука М.П.,          

при секретарі:                                                                      Винник І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2009 року  по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3,  третя  особа: ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, зазначивши, що 05.06.2008 року в м. Рівному трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля «Фольксваген»та автомобіля «Мазда», який належить ОСОБА_3

Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача, який допустив порушення  Правил  дорожнього  руху,  та   призвела  до  технічних пошкоджень автомобіля «Фольксваген».

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ВАТ  «Страхова компанія «РZU Україна», тому потерпілий отримав страхову виплату в сумі 10 948 гри. 25 коп.

Посилаючись на те, що фактично понесені ним матеріальні витрати перевищують розмір страхового відшкодування, внаслідок ДТП йому була завдана моральна шкода, а також у зв'язку з понесеними витратами на правову допомогу, просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь : 4 986 грн. 91 коп.- на відшкодування різниці між отриманою ним страховою виплатою та фактично понесеними матеріальними витратами, пов'язаними з ремонтом автомобіля; 5 000 грн. - завданої моральної шкоди; 1 750 грн. -витрат на правову допомогу; 100 грн. - судового збору; 30 грн. - витрат   на    інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.   

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 5 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 4 986 грн. 91 коп. на відшкодування майнової шкоди, 1 800 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1 750 грн. витрат на правову допомогу, 100 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22 квітня 2009 року рішення  Шевченківського   районного  суду  м. Запоріжжя   від  5 березня 2009 року в частині відшкодування майнової шкоди змінено: зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_4  майнової шкоди до 2 338 грн. 21 коп.; у решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.03.2011 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 22.04.2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу та судового збору скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1800 грн. на відшкодування моральної шкоди і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та рішення апеляційного суду Запорізької області від 22.04.2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2 338,21 грн. в рахунок компенсації майнової шкоди залишено без змін.

          Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши  доводи  апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

              Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.   

      Згідно з ч.1  ст.  88 ЦПК України, стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

       Відповідно до  ст.  79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат,  пов’язаних з розглядом справи. До останніх,  зокрема,  належать витрати на правову допомогу.

              Частиною 2 ст. 81 ЦПК України передбачено, що  розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, залежно від категорії справ, встановлюється Кабінетом Міністрів України

             Статтею 56 ЦПК України визначено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

               Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі

           За вимогами  статті 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  

  Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

              Склад та розмір витрат, пов’язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження таких витрат сторона має надати суду належні докази у вигляді договору про надання правової допомоги або у вигляді інших документально зафіксованих   формах участі в справі особи, яка надає правову допомогу,  документи, що свідчать про оплату витрат, складених  у встановленому законом порядку, зокрема, квитанцію до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення, касові чеки.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 1 750 грн., суд вважав, що такі витрати пов’язані з оплатою допомоги фахівця в галузі права та  вони підтверджені документально.

Однак, погодитися з таким висновком не можна.

В матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що фізична особа –підприємець ОСОБА_5, котрій позивач, відповідно до квитанції, виданої після ухвалення рішення судом першої інстанції, а саме 14 квітня 2009року  (а.с.124), сплатив 1 750 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.

Свідоцтво про сплату суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 єдиного податку таким документом не є (а.с.125).

Крім того, згідно з журналами судових засідань, на які позивач та ОСОБА_5 не подавали зауважень з приводу його неправильності та неповноти, ОСОБА_5 брала участь у справі саме в процесуальному статусі представника і кошти за надану допомогу отримала 14.04.2009 року, тобто після ухвалення рішення  судом першої інстанції.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" №590 затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Таким чином, позивач, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надав суду  першої інстанції належних та переконливих доказів стосовно вимог про стягнення на його користь витрат на правову допомогу.

              Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.  

              Частиною 2 ст. 81 ЦПК України передбачено, що  розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, залежно від категорії справ, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

             Суд першої інстанції не звернув увагу на положення, що містяться у ст.  88 ЦПК України, відповідно до яких стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

            Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідачу - пропорційно тій частині позовних вимог, у задоволенні якої позивачу відмовлено.  

           Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у сумі  100,00 грн., витрати на ІТЗ –30,00 грн., а всього сплачено судових витрат на 130,00 грн.(а.с.2,3).

           Позивач просив про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 9986,91 грн.  Позовні вимоги задоволені частково, на суму 4138,69 грн., що складає 41,44% від заявлених вимог.

          Оскільки позов задоволено частково, колегія суддів вважає, що відповідач повинен відшкодувати судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме на суму 53,87 грн., що складає 41,44% понесених позивачем судових витрат.  

          Керуючись ст.ст.10, 60,88,303, 307, 309, 313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів

                                                                 ВИРІШИ ЛА:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу та судового збору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір  у сумі 53 грн.87 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу та судового збору –відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте воно може бути оскаржене  в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.

                Головуючий:

                Судді: