Судове рішення #16032182

Справа №  22-ц-941/2011  

Категорія  46  

Головуючий у 1 інстанції  Барашков В.В.  

Суддя-доповідач  Горблянський Я.Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого   Горблянського Я.Д.

суддів           Бойчука І.В., Перегінець Л.В.

секретаря   Сурмачевської У.С.

з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представників ОСОБА_3,   ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6

 відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 - на рішення Івано – Франківського міського суду від 03 березня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру а саме просить визнати за ним та ОСОБА_5 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що дана квартира куплена матір’ю бувшої дружини за кошти, які він вислав з Ірландії у 2004 році.

Рішенням Івано – Франківського міського суду від 03.03.2011 року в позові ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно відмовлено.

  На дане рішення ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд не повно дослідив обставини справи. Відмовляючи у позові суд виходив із того, що квартира є особистою власністю відповідачки ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 01.12.2004 року.

 Однак даний висновок суду не відповідає обставинам справи.

Під час перебування у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_5, працюючи у Ірландії, 22.11.2004 року він вислав їй 15012,70 Євро для купівлі квартири по АДРЕСА_2, яку знайшов їхній спільний знайомий ОСОБА_7 і який брав безпосередньо участь в оформленні договору.

26.11.2004 р. його бувшою дружиною було знято вислані ним гроші і перераховано на рахунок ОСОБА_10 Цього ж дня було оформлено договір купівлі – продажу квартири між ОСОБА_10 та мамою дружини ОСОБА_8

ОСОБА_5 того ж дня оформила довіреність, якою уповноважила ОСОБА_7 прийняти в дар на її ім’я спірну квартиру.

Після проведення державної реєстрації і отримання витягу з прав власності 01.12.2004 року ОСОБА_8 проводить дарування квартири своїй дочці.

Оскільки відповідно до ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу та в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, то дана квартира є власністю його та його бувшої дружини.

Однак суд при ухваленні рішення не вияснив дійсних обставин справи та не дав належної оцінки доказам по справі і ухвалив незаконне рішення

  Врахувавши наведене просить дане рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

   Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2004 року відповідачка ОСОБА_8, згідно договору купівлі – продажу, придбала квартиру АДРЕСА_1. Згідно договору дарування від 01.12.2004 року ОСОБА_8 подарувала дану квартиру своїй дочці, відповідачці по справі ОСОБА_5 На даний час вказані правочини є чинними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

 Суд першої інстанції, врахувавши вище наведені докази та доводи сторін, прийшов до висновку що відповідачка ОСОБА_5 у встановленому законом порядку набула право особистої приватної власності на спірне нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, тому відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки позивач не оскаржував договір купівлі – продажу спірної квартири та договір дарування даної квартири. На даний період обидва правочини не змінювалися і не скасовувалися.

Однак на думку колегії суддів суд першої інстанції у мотивувальній частині без належного дослідження та достатніх підстав зіслався на те, що ОСОБА_8 придбала спірну квартиру за кошти, позичені нею у ОСОБА_9.Тому колегія суддів не бере до уваги дану мотивацію суду першої інстанції як доказ по справі, а оскільки згідно ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, залишає рішення без зміни.

Враховуючи вище наведене колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

 Підстав для його скасування і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Івано – Франківського міського суду від 03 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

 

 

 Судді: Я.Д. Горблянський

     І.В. Бойчук

  Л.В. Перегінець

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація