Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3195/2011 Головуючий у 1 інстанції: Марченко Н.В.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів : Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Коверзнєві М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 13 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, -
ВСТАНОВИЛА:
25 лютого 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнювали, до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що з 22 серпня 1988 року проживають у кімнаті площею 16,1 кв. м квартири АДРЕСА_1. В надане житло родина вселилась на підставі ордеру № 4355 серія «З»від 22 серпня 1988 року, який видано ОСОБА_6, як робітнику СВПЧ-21 комбінату ВАТ «Запоріжсталь», на сім’ю із трьох осіб: на ОСОБА_6, дружину ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_5
13 лютого 1992 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 шлюб було розірвано, після чого ОСОБА_6 виїхав, а вони залишились проживати в кімнаті площею 16,1 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1 і проживають в ній до теперішнього часу.
Відповідачка користується двома іншими кімнатами у вказаній квартирі з 1995 року.
З моменту вселення ОСОБА_3 до квартири між ними стали виникати конфлікти з приводу користування кухнею, коридором та ванною кімнатою. Відповідачка без їх відома переставляє належні їм речі, закриває доступ до місць загального користування, чим створює перешкоди у користуванні квартирою.
На підставі викладеного просили позов задовольнити, усунути перешкоди в користуванні приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1, зобов’язавши відповідача не вчиняти дій, які б перешкоджали їм належним чином користуватись своєю кімнатою та об’єктами загального користування, а саме кухнею, коридором та ванною кімнатою.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2010 року до участі у справі як третю особу залучено ВАТ «Запоріжсталь».
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2011 року позов задоволено.
ОСОБА_3 зобов’язано не вчиняти дій, які б створювали перешкоди ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користуванні кімнатою, об’єктами загального користування, а саме: кухнею, коридором, ванною кімнатою в квартирі АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 13 квітня 2011 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення ОСОБА_3, її представника, заперечення ОСОБА_4, її представника, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що у кімнаті жилою площею16,1 кв.м трикімнатної квартири АДРЕСА_1, позивачі зареєстровані та проживають з 1988 року. Кімната надавалась ОСОБА_6 на підставі ордеру № 4355 від 22 серпня 1988 року на склад сім’ї з трьох осіб ( а. с. 4-7,28 ). 13 лютого 1992 року шлюб між ОСОБА_6, ОСОБА_4 було розірвано, після чого колишній чоловік виїхав зі спірного приміщення, договір найму на кімнату було укладено із ОСОБА_4 ( а. с. 8 ).
Дві іншій службові кімнати у вказаній квартирі були надані у 1995 році ОСОБА_8 на склад сім’ї з трьох осіб –на наймача, дружину ОСОБА_3, сина ОСОБА_7 ( а. с. 25-26 ).
Оскільки між позивачками та ОСОБА_3 постійно виникають спори щодо користування приміщеннями у вказаній квартирі, що підтверджується постановами Заводського РВ ЗГУ УМВС України в Запорізькій області про відмову у порушенні кримінальної справи від 17 листопада 2009 року по заяві ОСОБА_4, від 29 вересня 2009 року по заяві ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі статей 61-64 ЖК України, задовольнив позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 і зобов’язав ОСОБА_3 не створювати їм перешкоди у користуванні ванною кімнатою, кухнею, коридором у квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 105-108 ). При цьому навів в рішенні відповідні доводи з посиланням на норми матеріального права, надані по справі докази.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Посилання ОСОБА_3 на той факт, що позивачки незаконно проживають у кімнаті площею 16,1 кв.м спірної квартири, так як на них у 1991 році було надано інше жиле приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки за правилами статті 72 ЖК України ОСОБА_4, ОСОБА_5 не були у судовому порядку визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Відсутнє також рішення суду щодо виселення позивачок із вказаної квартири.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: