Справа № 1-562/2011

В И Р О К  

іменем України

"08" червня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді Левко В.Б.

при секретарі –Савченко Н.П., Свириденко А.М.          

з участю прокурорів – Щасної А.Е., Довбищука А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Клавдієво, Бородянського

                                             району, Київської обл., українця, громадянина

                                             України, з вищою освітою, неодруженого,

                                             працюючого директором ТОВ «Київське будівельно-

                                             монтажне управління №24», зареєстрованого та

                                             проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 працюючи на посаді директора ТОВ «Київське будівельно-монтажне управління №24»умисно вчинив безпідставну невиплату заробітної плати працівникам більше, ніж за один місяць за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 02.08.04 на підставі наказу №1-к та протоколу Установчих зборів товариства «Київське будівельно-монтажне управління №24»№ 1 від 26 травня 2004 року призначений на посаду директора ТОВ «Київське будівельно-монтажне управління №24», яке зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.06.04, в подальшому свідоцтво про державну реєстрацію замінено 15.10.07 на підставі частини ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» на свідоцтво про державну реєстрацію №775657 від 15.10.07, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 7-а.

До компетенції директора Згідно ст. 7 Статуту ТОВ «Київське будівельно-монтажне управління №24»входить керівництво поточною діяльністю товариства, без доручення діяти від імені товариства, укладати угоди, договори, контракти, видавати доручення, видавати накази, розпорядження, які є обов’язковими для всіх працівників. Також, згідно п.п. 7.14.6, 7.14.9 Директор Товариства затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання, приймає на роботу і звільняє з роботи працівників, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення. Відповідно до п. 7.17 Директор Товариства несе безпосередню відповідальність за виробничу, господарську, фінансову діяльність Товариства.

В порушення вимог ст. 115 Кодексу законів про працю та ст. 24 Закону України  «Про оплату праці», які встановлюють, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць, ОСОБА_1 не забезпечується додержання строків виплати заробітної плати, у зв’язку з чим у ТОВ «КБМУ 24»виникла заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам підприємства та перед звільненими працівниками за період з березня 2010 року по січень 2011 року на загальну суму 83 235,51 грн.

Пунктом 7 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендії, пенсій та інших соціальних виплат», покладено персональну відповідальність на керівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Крім того, в порушення вимог ч. 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати»від 21.10.04, ст. 15 Закону України «Про оплату праці»та ст. 97 Кодексу законів про працю стосовно забезпечення виплати заробітної плати у першочерговому порядку, при наявній заборгованості ТОВ «Київське будівельно-монтажне управління 24», яке знаходиться за адресою м. Київ,
проспект Возз’єднання, 7-а, перед працівниками на загальну суму 83 235,51 грн., за період а період з березня 2010 року по січень 2011 року, ОСОБА_1, маючи змогу погасити заборгованість витрачав грошові кошти на непершочергові виплати, а саме: 18.03.10 здійснювалась купівля товарів та оплата послуг у сумі 3000.00 грн.; 30.04.10 проводилась оплата за дизпаливо у сумі 7385. 00 грн.; 27.05.10 здійснювалась оплата за земляні роботи у сумі 73920.00 грн.; 23.06.10 оплачувалась заборгованість за екскаватор у сумі 50000.00 грн.; 27.07.10 проводилась оплата за дизпаливо у сумі 7170. 00 грн.; 19.08.10 проводилась оплата за оренду приміщення у сумі 10000.00 грн.; 14.09.10 здійснювалась оплата за авто послуги на суму 10000.00 грн.; 26.10.10 здійснювалась сплата ПДВ за травень, серпень, вересень 2010 року у сумі 10000 грн.; 17.11.10 здійснено оплату за послуги зв’язку на суму 550.00 грн.; 08.12.10 здійснено оплату за матеріали на суму 752. 00 грн.; 19.01.11 здійснено оплату за послуги екскаватора на суму 10000.00 грн.; 07.02.11 здійснено оплату за запчастини у сумі 251.40 грн., що призвело до невиплати заробітної плати працівникам підприємства впродовж більше одного місяця.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив вище викладені обставини вчинення злочину та показав, що таким способом намагався забезпечити роботу підприємства, тому роз приділяв кошти на інші потреби.  

За згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, які ніким не оспорюються, в порядку ст. 299 КПК України.

Оцінивши зібрані по справі й досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред’явлене підсудному обвинувачення.

          Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 175 КК України як безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більше як за один місяць вчинена умисно керівництвом підприємства.

Призначаючи підсудному вид і міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, пом’якшуючі обставини –щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та усунення заподіяної шкоди.

Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.  

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді виправних робіт на певний строк.

На підставі ч.2 ст.69 КК України враховуючи обставини, що пом’якшують покарання суд вважає за можливе не застосовувати до підсудного додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.  

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                      з а с у д и в :

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді виправних робіт за місцем роботи засудженого строком на 1 (один) рік із відрахуванням в дохід держави 10 (десять) відсотків заробітку щомісячно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

          На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Суддя: