Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 ц - 3438/ 11 Головуючий у 1 інстанції: Світлицька В. М.
Суддя-доповідач: Дашковська А. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Дашковської А.В.,
Дзярука М.П.,
при секретарі: Винник І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2011року по справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання кредитного договору недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 20 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", про визнання кредитного договору недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 17.10.2008 р. між ним та ПАТ "ОТП БАНК", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", укладено кредитний договір №МL -204/096/2008, за яким банк надав, а він прийняв грошові кошти у сумі 40 000 доларів США, та зобов'язався повернути кредит із строком погашення не пізніше 17.10.2028 р. та сплатити відсотки, платежі та комісії за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.
Валютою зобов'язання за вказаним договором є долар США.
Посилаючись на те, що законодавством України не передбачена можливість використання іноземної валюти або виконання зобов'язання в іноземній валюті між резидентами, просив визнати недійсним зазначений кредитний договір.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просив його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2008 року між ПАТ "ОТП БАНК", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №МL -204/096/2008 про надання позивачу кредитних ресурсів в сумі 40 000 доларів 00 центів США на строк з 17.10.2008 року по 17.10.2028 року та сплатити відсотки, платежі та комісії за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.6-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, а в силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що, згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, що приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
В силу п. 8 зазначеної постанови, відповідно до частини першої статті 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203, саме на момент вчинення правочину.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем режиму валютних операцій, а тому недійсності кредитного договору у зв'язку із отриманням його у доларах США - безпідставні.
Посилання апелянта на неприпустимість надання йому кредиту в іноземній валюті спростовуються положеннями ст.ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст.ст. 32, 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 1, 4, 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст. 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідно до яких банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.
Наявність у Банку відповідної ліцензії на здійснення валютних операцій підтверджується матеріалами справи (а.с. 34-40).
Щодо вимог пп. "в" п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.1993 року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні межі таких термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначені, а тому операції з надання банками кредитів в іноземній валюті індивідуальної ліцензії не потребують.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договорів, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про національний Банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
За змістом ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Як випливає з "Положення про встановлення офіційного курсу до іноземних валют та курсу банківських металів", затвердженого Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або про такі порушення норм процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.
Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: