Справа № 1-45/2011

В И Р О К  

іменем України

"23" травня 2011 р.  Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді Левко В.Б.,

при секретарях –Свириденко А.М., Розмаїтому П.В., Савченко Н.П.         

з участю прокурорів – Ковальського С.В., Довбищука А.І.,

захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого –ОСОБА_3

представника потерпілого –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення

                                           ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

                                           народження, уродженця м. Києва, українця,

                                           громадянина України, з середньо-спеціальною освітою,

                                           не працюючого, одруженого, зареєстрованого та

                                           проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 23.05.1997 року

                                           Ватутінським районним судом м. Києва за ст. 81 ч. 3 КК

                                           України 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 29.12.1997 року Ватутінським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України 1960 р. на 6 років 6 місяців позбавлення волі, 14.02.2005 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

          05.01.2010 року, приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом з особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, знаходився на зупинці громадського транспорту «Тампере», що розташована біля будинку № 22/1 по проспекту Возз’єднання в м. Києві. У цей час особа, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, зіштовхнулась плечем з ОСОБА_3, в результаті чого між ними виник конфлікт. Під час цього у ОСОБА_5 та особи, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, виник злочинний умисел направлений на вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_3

          Так, ОСОБА_5 з особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, 05.01.2010 року, приблизно о 18 год. 05 хв., перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Тампере», з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, зокрема, в присутності інших осіб в громадському місці, ігноруючи загальноприйняті суспільні норми поведінки, виражаючи безпричинну агресію щодо ОСОБА_3, та висловлюючись на адресу останнього нецензурною лайкою, ОСОБА_5 завдав потерпілому один удар головою в обличчя. Після чого умисно, разом з особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, заподіяли чисельні удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_3, один удар скляною пляшкою з пивом та нацьковували собаку на останнього, заподіявши тим самим потерпілому тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості та пошкодження верхнього одягу.

            Внаслідок цих дій ОСОБА_3., згідно даних висновку СМЕ № 188/Е від 12.03.2010 року заподіяно тілесні ушкодження у виді: параорбітальної гематоми справа та гематоми м’яких тканин потиличної ділянки; закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням уламків.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково і показав, що 05.01.2010 року приблизно о 18 год. 00 хв. він разом зі своїм знайомим на ім’я ОСОБА_7 пішли на зупинку «Тампере», при цьому ОСОБА_7 вів на повідку його собаку породи американський стаффордширський тер’єр. По дорозі ОСОБА_7 захотів випити пляшку пива. До цього вони вжили вже приблизно 0,7 літра горілки «Хортиця». ОСОБА_7 пішов у напрямку торгового кіоску, що на зупинці громадського транспорту «Тампере», по проспекту Возз’єднання в м. Києві, неподалік від буд. № 22/1. Коли ОСОБА_7 піднявся на східці, то зіштовхнувся плечем з ОСОБА_3 і коли той наблизився до ОСОБА_5, то відразу розпочав кричати йому, що він місцевий і працює в Київському метрополітені та першим штовхнув ОСОБА_5 двома руками в груди, від чого той впав на землю. Після чого, піднявшись, він підійшов до ОСОБА_3 та вдарив його головою в обличчя, від чого ОСОБА_3 впав на землю на лівий бік. Тоді ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_3, присів біля нього і завдав ОСОБА_3 ще не менше п’яти ударів рукою в груди та живіт. У той час, як він наносив тілесні пошкодження ОСОБА_3, то його собака схопила ОСОБА_3 за дублянку ззаду і ОСОБА_7 почав кричати їй «Фу», але собака на це не реагувала, після чого ОСОБА_7 почав бити собаку по щелепі, для того, щоб вона відпустила ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_7 взяли собаку за ноги та разом відтягли її від ОСОБА_3, таким чином пошкодивши його дублянку. Після цього вони з ОСОБА_7 та собакою пішли до додому.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 150 000 грн. визнав частково, оскільки вважає заявлені суми безпідставно завищеними.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненому підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 05.01.2010 року приблизно о 18 год. 00 хв. він вийшов з маршрутного таксі № 500 на зупинці «Тампере», що на пр-кту Возз’єднання в м. Києві та направився до торгового кіоску, що там розташований. Так як на асфальті лежав сніг, то була протоптана вузька доріжка і він прямував по ній. На зустріч йому йшов чоловік, та так як прохід був обмежений, то вони зіштовхнулись. Слідом за цим чоловіком, на відстані приблизно 1,5 – 2 метра йшов другий чоловік з пляшкою пива в правій руці та з собакою бійцівської породи, чорного кольору на повідку. Коли він наблизився до другого чоловіка, то той вдарив його в грудну клітку двома руками, від чого ОСОБА_3 відвів його рукою в праву сторону та пішов далі. Відійшовши приблизно 2 метри, відчув, як його підхопили за руки та потягли в сторону, і другий чоловік відразу вдарив його своїм лобом в переносицю носа, після чого у нього потемніло в очах та його збили з ніг. Коли він упав, то відразу відчув удар скляної пляшки по голові. Цих двоє чоловіків стали наносити йому удари руками та ногами в різні частини тіла, голосно висловлювались нецензурною лайкою, при цьому потерпілий руками прикривав голову. Хто де був, та хто куди бив він не бачив, так як захищався від ударів. Після того, як його перестали бити, то другий чоловік дав команду собаці, і вона розпочала кусати його за дублянку та піджак і волочити по снігу, а ці чоловіки знову його били. Згодом він почув жінку, яка кричала, що викличе працівників міліції, але через те, що знепритомнів, не пам’ятає коли йому перестали наносити удари. Коли дійшов до тями, то над ним стояла незнайома жінка та спитала, чи він живий.

Через деякий час він підвівся, пішов до продавця кіоску –жінки, у якої попросив викликати швидку допомогу. Працівники міліції та швидкої допомоги приїхали одночасно, його забрала карета швидкої медичної допомоги до ЛШМД, де він пролікувався до 15.01.2010 року.

Вважає, що діями підсудного та особи, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, йому було заподіяно не середньої тяжкості, а тяжкі тілесні ушкодження, оскільки на переданих ним слідчому знімках МРТ голови, які з невідомих для нього обставин втрачені, було зафіксовано закриту черепно-мозкову травму.

          Із показань свідка ОСОБА_8 убачається, що вона працювала продавцем в кіоску, що розташований на зупинці громадського транспорту «Тампере». 05.01.2010 р., приблизно о 18 год. 05 хв., вона перебувала на своєму робочому місці і побачила, що двоє незнайомих їй хлопців б’ють третього, який лежав на землі та прикривався від ударів. При цьому собака кусав лежачого. Побачивши це, вона почала припиняти бійку. Тоді двоє незнайомих їй хлопців пішли від третього, який залишився лежати на землі. Хлопець, якого били, згодом попросив викликати для нього швидку медичну допомогу. Крім того, біля кіоску вона бачила розбиту пляшку з під пива.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому дій також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9 - ДІМ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що він виконував доручення по кримінальній справі № 04-22563 з приводу доставки до СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві підозрюваного ОСОБА_5, який 24.03.2010 року був затриманий та доставлений до СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві для вирішення питання щодо його відповідальності. При затриманні ОСОБА_5 повідомив під час бесіди, що на початку січня 2010 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_7 мали конфлікт з невідомим йому чоловіком, на зупинці громадського транспорту «Тампере», та те, що даний конфлікт переріс в бійку.

Із оголошених у суді показань свідка ОСОБА_10 убачається, що 05.01.2010 року приблизно о 16 год. 30 хв. він знаходився в автомобілі на дорозі по проспекту Возз’єднання в м. Києві, зупинка «Тампере». Через деякий час ОСОБА_10, сидячи у своєму автомобілі, помітив, що на вказаній зупинці на відстані приблизно 5 метрів від торгового кіоску, двоє хлопців буквально «грали в футбол»третім. З яких причин вони його били, ОСОБА_10 невідомо. У одного з хлопців, що били невідомого чоловіка, була собака бійцівської породи, яка кусала лежачого чоловіка і, в подальшому, відірвала у нього частину дублянки. Чоловік, який тримав собаку на повідку, бив лежачого чоловіка всією ступнею ноги. Інший стояв над ним на колінах і бив руками. Собака рвала одяг невідомого чоловіка навіть після того, як його перестали бити, а невідомий чоловік лежав і тільки прикривався руками від ударів. У будь-кого з них, ножа чи інших небезпечних предметів ОСОБА_10 не бачив (т. 1, а.с. 132-134).

Із показань у судовому засіданні експерта ОСОБА_11 убачається, що згідно даних проведеної ним під час досудового слідства експертизи, потерпілому ОСОБА_3 заподіяно середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. При вивченні медичної документації ОСОБА_3, встановлено, що він був оглянутий нейрохірургом, який поставив діагноз –струс головного мозку. Однак, огляд нейрохірургом був проведений лише один раз і вказаний діагноз при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, згідно п. 13.4.1. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6, не був підтверджений у подальшому.

Згідно даних медичної картки № 77 оперативне втручання проводилось унаслідок виявлення у потерпілого ОСОБА_3 новоутворення, доброякісної пухлини. Виникнення доброякісної пухлини має різні причини і це не обов’язково було пов’язано з нанесеними тілесними ушкодженнями. Під час проведення експертизи не було необхідності оглядати потерпілого, оскільки до цього часу синці вже зійшли. Щодо наявності в потерпілого струсу головного мозку, то він є найбільш м’якою формою черепно-мозкової травми, а об’єктивна симптоматика при струсі головного мозку зберігається у людини протягом 2-х тижнів, але не більше 3-х тижнів, і проходить безслідно. Якщо симптоматика продовжує зберігатися, то у людини в наявності інше захворювання або невірно встановлено діагноз. Для проведення комісійної експертизи щодо встановлення зміни в ділянці головного мозку та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потрібні знімки МРТ голови, оскільки на основі тільки консультативного висновку чи наявної медичної документації, як про це твердить представник потерпілого, встановити це неможливо.

Як убачається з наданої на запит суду довідки слідчим Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_12 від 04.05.2011 р. (т. 2, а.с.172), під час розслідування кримінальної справи знімки МРТ голови були надіслані потерпілому, а тому це унеможливлює надання їх суду.

Із наданої суду та належним чином завіреної ксерокопії журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 2009 рік, убачається про наявність реєстрації повідомлення за №717 (ренгензнімки МРТ), відправником якої був (на час розгляду справи в суді) звільнений слідчий Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_13, проте, кому адресувалася відправка цих знімків не зазначено. Крім того, у вказаній довідці зазначено про неможливість встановлення місця проживання слідчого ОСОБА_13

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд кримінальної справи провадиться в межах пред’явленого підсудному обвинувачення.   

Виходячи із досліджених у суді матеріалів перевірки Дніпровського РУ ГУ МВС України про знаходження знімків МРТ голови потерпілого ОСОБА_3, наведених показань судово-медичного експерта ОСОБА_11, вимог «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, що до ознак тяжкого тілесного ушкодження відносяться: небезпека для життя, втрата органу чи його функцій, психічна хвороба, розлад здоров’я зі стійкістю втрати працездатності не менш як на 1/3, непоправне понівечення обличчя і до небезпечних для життя явищ відносяться явища, які виникають в момент спричинення ушкоджень чи через проміжок часу: шок, гостра печінкова, ниркова недостатності, порушення кровообігу, тобто такі, які матеріалами медичної документації у даній справі об’єктивно не підтверджуються, суд позбавлений підстав призначити комісійну судово-медичну експертизу і отримати інший від наявного у матеріалах справи висновок.

Крім наведених показань потерпілого та свідків, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтверджується даними: протоколу огляду місця події від 05.01.2010 року, згідно якого з місця події вилучено змиви речовини темно-бурого кольору та шматок дублянки (т. 1, а.с. 24-25), протоколу відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с. 94-98), достовірність якого також підтвердив потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні, протоколу очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_3 (т.1, а.с. 87-93), де потерпілий підтвердив свої показання про вчинення підсудним спільно з іншою особою дій щодо нього, які зазначено у вироку; висновку судово-медичної експертизи № 188/Е від 12.03.2010 року, відповідно до якої потерпілому нанесені легкі тілесні ушкодження та ушкодження середнього ступеню тяжкості, а локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупими предметами (т.1, а.с. 105-108) і не є небезпечними для життя. За ступенем тяжкості відносяться: закритий перелом акроміального кінця ключиці зі зміщенням уламків до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров’я); гематоми до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров’я); висновку судово-імунологічної експертизи №53 від 29.01.2010 року відповідно до якого на гігієнічних паличках з ватними тампонами з речовиною бурого кольору, вилученою на місці події, виявлено кров людини і походження від потерпілого ОСОБА_3 не виключається та речовими доказами: змивами речовини бурого кольору та шматком дублянки.

          Оцінивши зібрані по справі й досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред’явлене підсудному обвинувачення. Дії ОСОБА_5 органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (хуліганство), вчинене групою осіб та за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України як нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою.

Призначаючи підсудному вид і міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу, те, що він раніше неодноразово судимий, позитивно характеризується за місце свого проживання та місцем роботи, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Пом’якшуючих покарання обставин не встановлено.   

Обтяжуючими покарання обставинами є рецидив злочинів та їх вчинення в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретних обставин справи, обтяжуючі покарання обставини, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Пред’явлений потерпілим цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25 000 грн., підлягає задоволенню частково, з урахуванням документальної і достатньої доведеності на суму 5276 грн. 55 коп. Решта вимог підлягають залишенню без задоволення, як такі, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.  

Також заявлено цивільний позов на відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 грн., який обґрунтовано тим, що потерпілому в подальшому потрібно буде ще лікуватись, травма голови заважає йому виконувати роботу, він частково втратив працездатність, часто болить голова.   

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 тис. грн. підлягають частковому задоволенню.

Так, згідно даних висновку експерта № 188/Е від 12.03.2010 року ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. З урахуванням документальної і достатньої доведеності, обставин заподіяння шкоди, характеру страждань, стану здоров’я потерпілого, тяжкості завданої травми, істотності вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступеню моральних страждань і переживань потерпілого через отримані тілесні ушкодження, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 тис. грн.   

Речові докази: змиви речовини бурого кольору та шматок дублянки –знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

          ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

          На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання відраховувати з 24 березня 2010р.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити без зміни у виді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Cтягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 5276 грн. 55 коп. (п’ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 55 копійок) та 50 000 грн. відповідно.  

Речові докази: змиви речовини бурого кольору та шматок дубльонки –знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Суддя: