Справа № 2-2468/11

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Рейнарт І.  М. ,

при секретарі –                    Віштак С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: КП "Липкижитлосервіс"

- про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки -

В С Т А Н О В И В :

      позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов’язати відповідачку звільнити самовільну зайняту земельну ділянку в дворі будинку АДРЕСА_1, шляхом знесення металевого гаражу НОМЕР_1 та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, посилаючись на те, що відповідач у порушення вимог земельного законодавства самовільно, без отримання правовстановлюючих документів на землю, використовує спірну земельну ділянку, встановивши на ній металевий гараж.   

Представник позивача у судовому засіданні позов та його підстави підтримала.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши, що спірний гараж був встановлений не нею, а її батьком ОСОБА_2, на підставі рішення Виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів від 25 липня 1988р., а вона почала користуватися даним гаражем після смерті батька. Крім того, відповідачка зазначила, що у неї немає коштів на знесення гаражу та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, так як вона не працює та перебуває на утриманні у чоловіка.

Представник КП "Липкижитлосервіс" у судовому засіданні підтримав позов та його підстави.

Вислухавши сторони та представника третьої особи, вивчивши надані документи, судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Печерської районної у м. Києві ради народних депутатів № 486 від 25 липня 1988р. ОСОБА_2 надано тимчасовий дозвіл на встановлення металевого збірно-розбірного гаража на вільній ділянці у дворі будинку АДРЕСА_1. Дозвіл надано до початку можливих робіт по прокладенню підземних комунікацій благоустрою та іншого капітального будівництва. В разі необхідності гараж підлягає знесенню за кошти власника (с.с.34).

У судовому засіданні відповідачка підтвердила, що на виконання вказаного рішення її батьком ОСОБА_2 був встановлений металевий гараж, однак батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

З наданого суду плану-схеми розташування гаражів, складеного майстром КП "Липкижитлосервіс", та наданих фотокарток, зроблених 8 червня 2011р., вбачається, що біля будинку АДРЕСА_1 встановлено металевий гараж НОМЕР_1 (с.с.56-58).

У судовому засіданні відповідачка визнала, що іноді користується даним гаражем.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набу-вають права власності  та права  користування  земельними  ділянками із земель держав-ної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або органів   місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 9 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у влас-ність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок та прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідачкою не надано доказів у підтвердження того, що їй у користування була виділена земельна ділянка у дворі будинку АДРЕСА_1 для встановлення металевого гаражу, і відповідачка визнала у судовому засіданні, що такого документу не має.

Крім того, відповідачкою не надано доказів у підтвердження того, що після смерті її батька ОСОБА_2 вона має законні підстави для користування, як спірною земельною ділянкою, так і металевим гаражем.

Статтею 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначено, що  самовільне  зайняття  земельної  ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування  (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є  правомірними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у судовому засіданні доведено, що земельна ділянка, на якому розташований металевий гараж, яким користується відповідачка, самовільно зайнята.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодуван-ня затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для  використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних  осіб,  які  самовільно  зайняли земельні ділянки. Повернення    самовільно    зайнятих   земельних   ділянок провадиться за рішенням суду.

7 лютого 2011р. КП "Липкижитлосервіс" на адресу відповідачки було направлено припис-попередження, згідно якого її зобов’язано у п’ятиденний строк знести самовільно встановлений металевий гараж та звільнити незаконно зайняту земельну ділянку у садибі будинку АДРЕСА_1 (с.с.8).

З наданих у судовому засіданні документів вбачається, що металевий гараж у добровільному порядку знесений не був і земельна ділянка не звільнена,  тому суд вважає необхідним зобов'язати відповідачку до вчинення вказаних дій у примусовому порядку.

Посилання відповідачки на відсутність матеріальної можливості знести гараж та привести земельну ділянку у придатний для використання стан, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, так як чинне законодавство не передбачає такої можливості.        

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню у прибуток держави судовий збір у розмірі 8грн. 50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 112, 116, 125 Земельного Кодексу України, ст.ст. 60, 88, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

   позов задовольнити.

          Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку у садибі будинку АДРЕСА_1, шляхом знесення металевого гаражу НОМЕР_1, та привівши земельну ділянку у придатний для використання стан.

          Стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір у сумі 8грн. 50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у  сумі 37грн.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Суддя                                                                                           І. М. Рейнарт