Справа № 2-2468/11  

У Х В А Л А

"03" червня 2011 р. cуддя Печерського районного суду м.Києва Рейнарт І.  М. , вивчивши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Липкижитло-сервіс"

- про визнання права власності за набувальною давністю -   

    В С ТА Н О В И В :

02 червня 2011р. ОСОБА_1 через канцелярію суду подала зустрічну позовну заяву до Київської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Липкижитлосервіс" про визнання права власності за набувальною давністю для сумісного розгляду з позовною заявою заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки..

Відповідно до ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Комунальне підприємство "Липкижитлосервіс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, судовий розгляд по суті по якій було розпочато 26 травня 2011р.

          Враховуючи, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 123 ЦПК України подано зустрічну позовну заяву після початку розгляду справи по суті,  законних підстав для прийняття зустрічної позовної заяви не має, що не позбавляє ОСОБА_1 звернутися до суду у загальному порядку.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 123 ЦПК України

У Х В А Л И В :

відмовити ОСОБА_1 у прийнятті зустрічної позовної заяви до Київської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Липкижитлосервіс" про визнання права власності за набувальною давністю до сумісного розгляду з позовом заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Комунальне підприємство "Липкижитлосервіс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                  І.  М.  Рейнарт