Справа № 2-879/11

Категорія  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 року                                                   Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді –          Батрин О.  В. ,

при секретарі –                    Ковалевська А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Міністерства культури і туризму України, за участю третьої особи ОСОБА_2 про поновлення попередніх умов праці, зобов’язання виплатити середній заробіток за виконання нижчеоплачуваної роботи, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

 В січні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Міністерства культури і туризму України про поновлення попередніх умов праці, зобов’язання виплатити середній заробіток за виконання нижчеоплачуваної роботи, стягнення моральної шкоди, мотивуючи тим, що вона з 2002 року перебуває в трудових відносинах з відповідачем Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником, займала посаду старшого наукового співробітника відділу музейних комунікацій на умовах неповного робочого часу тривалістю 4 години та почасовою оплатою праці. В зв’язку із скороченням штату працівників та за її згодою, її було переведено на посаду молодшого наукового співробітника сектору Галерея «НЕФ» відділу культурологічних програм з повним робочим днем тривалістю 8 годин.

Таке переведення позивач вважає незаконним, просить поновити попередні умови праці, зобов’язати виплатити середній заробіток за виконання нижче оплачуваної роботи, оскільки вона була переведення з порушенням норм трудового законодавства, а саме: позивача примусили до написання заяви про переведення, яку вона в подальшому відкликала, її не було повідомлено про зміну істотних умов праці, про зменшення розміру заробітної плати за два місяці відповідно до ст.ст. 36, 103 КЗпП України, не збережено попередню заробітну плату протягом двох тижнів з дня переведення.

Крім того, позивач просила солідарно стягнути з відповідачів 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що проявилась в її душевних стражданнях з приводу незаконного переведення на нижче оплачувану роботу.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, мотивуючи вище наведеними обставинами.

Представники відповідачів, притягнутої до участі третьої особи ОСОБА_2, яка є генеральним директором Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, мотивуючи їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи  додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений  ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж  підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

П. 1 ст. 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або  перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.   

Відповідно до ч. 2 даної статті таке звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як вбачається з матеріалів справи в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику дійсно відбувались зміни в організації виробництва і праці - скорочення штату працівників.

Зокрема, судом встановлено, що наказом № 063-06 від 28 липня 2010 року затверджено нову організаційну структуру Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (а.с. 81).

Відповідно до штатного розпису (спецкошти), який затверджений 14 вересня 2010 року та введений в дію з 1 липня 2010 року у відділі науково-дослідному відділі музейних комунікацій існувала посада, яку обіймала позивач, старшого наукового співробітника відділу музейних комунікацій (а.с. 48-54).

Проте, наказом від 28 вересня 2010 року № 773/0/16-10 затверджено штатний розпис Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який вводиться в дію з 1 жовтня 2010 року і відповідно до штатного розпису за спецкоштами відсутня посада старшого наукового співробітника відділу музейних комунікацій науково-дослідного відділу (а.с. 55-57), а по заповіднику - взагалі скорочується 84 штатні одиниці.

А тому, відповідно до вимог ст. 40 КЗпП України генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника вправі була ініціювати розірвання трудового договору з будь-яким працівником заповідника, в тому числі і з позивачем.

Проте, частиною 2 даної статті передбачено, що в такому випадку звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівників про наступне вивільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до вивільнення. Такий же строк передбачено і ч. 3 ст. 32 КЗпП України, і ст. 103 КЗпП України з приводу повідомлення працівника про переведення на іншу посаду та встановлення нижчого розміру заробітної плати.

Відповідно до пояснень представника Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, що не заперечувалось сторонами в ході судового розгляду справи, та відомостей, які містяться в акті перевірки Територіальної державної інспекції праці у м. Києві № 26-06-93/721 від 3 листопада 2010 року (а.с. 126-127), вбачається, що наказом від 1 жовтня 2010 року № 075-06 по Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику вводиться в дію штатний розпис Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з 1 жовтня 2010 року та наказано відділу юридичного та адміністративного забезпечення у термін до 1 грудня 2010 року попередити персонально під розписку кожного працівника про зміни в структурі та штатному розписі, оскільки можливе наступне вивільнення відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку із скороченням граничної чисельності працівників та запропонувати працівникам відповідно до отриманої кваліфікації посади в новому штатному розписі, здійснити переведення працівників згідно зі ст. 32 КЗпП України. У разі незгоди продовження роботи в нових умовах здійснити звільнення відповідно до ст. 36 КЗпП України.

На виконання даного наказу, не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників, було запропоновано позивачу 1 жовтня 2010 року посаду молодшого наукового співробітника сектору галерея «НЕФ» відділу культурологічних програм на повний робочий день (за спецкоштами), оскільки така посада відповідає кваліфікації позивача, має гнучкий графік роботи та посадовий оклад за штатним розписом орієнтовно рівній попередній заробітній платі, яку вона отримувала, працюючи на 0,5 ставки (а.с. 59).

Позивач в цей же день погодилась на таке переведення, не витримавши закінчення двомісячного строку, про що написала відповідну заяву (а.с. 60), і фактично приступила до виконання своїх нових обов’язків 4 жовтня 2010 року (а.с. 61).

Враховуючи письмову заяву позивача на переведення, генеральним директором Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника було видано наказ № 183-о від 1.10.2010 року про переведення ОСОБА_1 на посаду молодшого наукового співробітника сектору галерея «НЕФ» відділу культурологічних програм (а.с. ).

Проте, з наказом про переведення ознайомлюватись позивач відмовилась, про що складено акт (а.с. 61, 90).

Відповідно до ч. 3 п. 31 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року якщо при розгляді трудового спору буде встановлено,  що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації  виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або  уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.

Оскільки, переведення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням норм трудового законодавства (в заповіднику відбулась зміна в організації  виробництва і праці – скорочення чисельності та штату працівників), то позов щодо поновлення попередніх умов праці задоволенню не підлягає.

19 жовтня 2010 року позивач подала на ім’я Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника заяву про відклик підпису під згодою на переведення на посаду молодшого наукового співробітника сектору галерея «НЕФ» відділу культурологічних програм.

Проте, що чине законодавство не передбачає право відкликання заяви на переведення, а вчинення тиску на позивача щодо написання заяви на переведення зі сторони Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника не знайшло свого підтвердження в ході судового розгулу справи.

Що стосується доводів позивача про те, що їй в порушення вимог ст. 114 КЗпП України не було збережено її попередній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, то з такими доводами суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пояснень представника відповідача та розрахункових листів за вересень, жовтень 2010 року (а.с. 12) вбачається, що у вересні 2010 року позивач, обіймаючи посаду старшого наукового співробітника відділу музейних комунікацій, при неповному робочому часі з відпрацюванням 22 робочих днів, що складає 88 годи, отримала заробітну плату в розмірі 2 799 грн. при посадовому окладі 2 440 грн. за неповний робочий день. Відповідно до розрахункового листа за жовтень 2010 року, коли позивач вже була переведена на нижчу менше оплачувану посаду за 21 повний робочий день вона отримала заробітну плату в розмірі 4 504 грн. 30 коп. при посадовому окладі 2 758 грн. за повний робочий день. Вказане, дає суду зробити висновок про те, що позивачу за два тижні, як вимагає закон, виплачувалась заробітна плата за попередньою посадою.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим  органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, а тому позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, судові витрати позивачу відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 49-2, 103, 32 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

   В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Міністерства культури і туризму України, за участю третьої особи ОСОБА_2 про поновлення попередніх умов праці, зобов’язання виплатити середній заробіток за виконання нижчеоплачуваної роботи, стягнення моральної шкоди - відмовити.   Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          О. В. Батрин