Справа №1-20-07

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року               Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого

судді Ходоровського Б.В., при секретарі Ряцкевич Ж.О., з участю прокурора Косіка О.В.. захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нетішин кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, навчається в ЗОШ № 2 м. Нетішин, перебуває на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх Нетішинського міськвідділу міліції, виховується в неповній сім'ї, раніше не судимого,

- за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч. 3, 189 ч.2, 189 ч. З КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ка протязі часу з 19 листопада 2005 року по 14 листопада 2006 року вчинив ряд злочинів.

ОСОБА_3, 19 листопада 2005 року у вечірній час біля торгового центру в м. Нетішин з погрозою застосування насильства відкрито викрав в ОСОБА_4 7 гривень.

21  листопада 2005 року в вечірній час на території ЗОШ № 3 м. Нетішин з погрозою

застосування насильства пред'явив вимогу ОСОБА_4 передати 10 гривень, після чого той того ж

вечора передав вказану суму.

28 листопада 2005 року в вечірній час на території ЗОШ № 3 м. Нетішин з погрозою застосування насильства, пред'явив вимогу ОСОБА_4 передати 15 гривень, після чого той того ж вечора передав 10 гривень.

В двадцятих числах січня 2006 року в обідній час неподалік ЗОШ № 3 м. Нетішин, з погрозою застосування насильства, пред'явив вимогу ОСОБА_4 передати 20 гривень та золоті вироби з квартири, де мешкає з родиною, після чого того ж дня той передав дві золоті сережки з камінцями та вставками з білого золота 585 проби масою 4,18 г. вартістю 650 гривень.

23 січня 2006 року в вечірній час в м. Нетішин знаходячись біля квартири АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_4, з погрозою застосування насильства до останнього, пред'явив вимогу наступного дня передати золоті вироби, після чого ОСОБА_4 зранку 24 січня 2006 року передав золоту обручку масою 4,5 г. вартістю 600 гривень.

28 січня 2006 року в вечірній час вчинив аналогічні дії після чого ОСОБА_4 того ж дня передав золоті сережки з камінцями 583 проби масою 4,0 г вартістю 600 гривень.

Аналогічні дії вчинив 29 січня 2006 року, 15 лютого 2006 року після чого ОСОБА_4 в ті ж дні передав відповідно золотий ланцюжок довжиною 40 см. масою 3,0 г. вартістю 450 гривень та золотий браслет довжиною 17 см. масою 1,5 г. вартістю 250 гривень.

5-6 березня 2006 року в післяобідній час перебуваючи біля квартири ОСОБА_4 з погрозою застосування насильства, пред'явив вимогу того ж дня передати гроші в сумі 15 гривень.

16-17 березня 2006 року біля 15 години з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров'я та з застосуванням такого шляхом відштовхування проник в квартиру АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_4 та його родина звідки відкрито викрав принтер вартістю 400 гривень.

22    березня 2006 року в вечірній час перебуваючи біля квартири ОСОБА_4 з погрозою застосування насильства, пред'явив останньому вимогу передати 20 гривень після чого той того ж дня передав означену суму.

23    березня 2006 року біля 11 години при таких же обставинах пред'явив вимогу передати 20 гривень та інше майно після чого ОСОБА_4 того ж дня передав фотоапарат марки .Додак" вартістю 90 гривень.

07 квітня 2006 року біля 12 години 30 хвилин в приміщенні ЗОШ № 3 м. Нетішин з погрозою застосування насильства пред'явив вимогу ОСОБА_5 передати мобільний телефон і той усвідомлюючи реальність настання погроз, передав мобільний телефон вартістю 1248 гривень, в якому знаходилась сім-карта, вартістю 50 гривень, на якій знаходились гроші для розмови в сумі 22 гривні та сім-карта на якій знаходились гроші для розмови в сумі 30 коп.

З початку квітня 2006 року по двадцяті числа квітня 2006 року з погрозою застосування насильства та застосовуючи таке, яке виражалось в нанесенні ударів в живіт, плечі, пред'являв

вимогу ОСОБА_4 передати гроші в сумі 15-20 гривень.

23 квітня 2006 року біля 15 години перебуваючи біля будинку ОСОБА_4, з погрозою застосування насильства та застосовуючи таке, що виражалось в нанесенні ударів в живіт, плечі пред'явив вимогу того ж дня передати 50 гривень.

02 травня 2006 року біля 19 години в під'їзді будинку АДРЕСА_3, з погрозою застосування насильства, відкрито викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон вартістю 679 гривень з сім-картою вартістю 50 гривень, на якій знаходились гроші для розмови в сумі З гривні.

14 травня 2006 року біля 20 години перебуваючи біля будинку ОСОБА_4, з погрозою застосування насильства та застосовуючи таке, що виражалось в нанесенні удару кулаком в груди, пред'явив вимогу наступного дня передати 20 гривень, що той і вчинив.

16 травня 2006 року біля 07 години 40 хвилин з погрозою застосування насильства до ОСОБА_4, відкрито проник в квартиру АДРЕСА_2 звідки викрав системний блок до комп'ютера вартістю 4000 гривень, додаткові прилади до нього: привід вартістю 350 гривень, тюнер - 350 гривень, плату для роботи з відеокамерою - 130 гривень, сумку, відеокамеру з акумулятором до неї та пультом дистанційного керування - 800 гривень, спортивну сумку - 30 гривень.

19 травня 2006 року в ранковий час на території ЗОШ № 3 м. Нетішин відкрито викрав в ОСОБА_7 мобільний телефон вартістю 1010 гривень, в якому знаходилась сім-карта вартістю 50 гривень, на якій знаходились гроші для розмови в сумі 6 гривень.

14           листопада 2006 року біля 17 години перебуваючи в другому під'їзді будинку по АДРЕСА_4, за попередньою змовою з невстановленою особою відкрито викрали в ОСОБА_8 портативний плеєр з навушниками та чохлом, вартістю 479 гривень 50 копійок.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав частково і пояснив, що 7 гривень у ОСОБА_4 не викрадав, йому не погрожував, одяг не обшукував, а попросив надати 7 гривень на що той погодився.

21 листопада 2005 року та 28 листопада 2005 року події, що йому інкримінується заперечує.

В третій декаді січня 2006 року чотири рази заходив в квартиру ОСОБА_4, оскільки той запропонував продати золоті вироби, з яких взяв по епізодно двічі золоті сережки, обручку, ланцюжок які продав, а половину грошей повернув ОСОБА_4

15           лютого 2006 року ОСОБА_4 надав в під'їзді будинку АДРЕСА_5 золотий

браслет з метою продати, що і зробив та з виручених коштів половину віддав ОСОБА_4

В середині березня 2006 року заходив на запрошення ОСОБА_4 в квартиру, той надав принтер, щоб продати та розділити гроші порівну, що і зробив.

По інших епізодах, що йому інкримінуються в березні 2006 року та квітні того ж року факт події заперечує.

Щодо заволодіння телефоном ОСОБА_5 пояснив, що попросив в того телефон з метою передзвонити, а в подальшому згубив. Йому не погрожував, телефон не вимагав.

02           травня 2006 року попросив у ОСОБА_6 телефон, щоб зателефонувати товаришу, при

цьому примусу та погроз з його боку не було. Телефон той надав, але він не повернув і в

подальшому продав.

14 травня 2006 року факт події заперечує.

16           травня 2006 року йдучи до школи, зайшов в квартиру ОСОБА_4, де той відключив

системний блок, спакував в сумку і відеокамеру, з тим щоб продати, які реалізував в той самий

день в м. Рівне, а гроші поділити порівну.

19 травня 2006 року в ранішній час попросив в ОСОБА_7 мобільний телефон і той надав, наказавши повернути після третього уроку. В подальшому телефон продав в м. Рівне.

14 листопада 2006 року хлопець на ім'я ОСОБА_9 запропонував купити плеєр, на що погодився і взяв його, надіючись, що мати надасть гроші на покупку, який в подальшому був вилучений працівниками міліції. Плеєра в ОСОБА_8 не викрадав.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що в листопаді 2005 року на вулиці його зустрів ОСОБА_2, попросив гроші, на що відповів відмовою, а у відповідь той обшукав і забрав 7 гривень

3 подальшому ОСОБА_2 неодноразово вимагав гроші, заставляв виносити з

квартири речі, при цьому погрожував, залякував, наносив тілесні ушкодження в живіт, плечі.

Боячись погроз батькам нічого не говорив і зізнався про все працівникам міліції

З квартири він виніс, а також в присутності підсудного золоті вироби, фотоапарат, системний блок, принтер, відеокамеру, інші речі. Робив це коли в квартирі нікого з родини не було.

ОСОБА_2 проти його волі заходив в квартиру, щоб щось забрати.

Потерпіла ОСОБА_10 показала, що з кінця 2005 року почали пропадати гроші, інше майно що зазначено в обвинувачені, в тому числі золоті вироби, принтер, ключі від квартири, фотоапарат, комп'ютер і вже після останнього заявила в міліцію. На протязі півроку син на її запитання щодо зникнення майна ніякої відповіді не надавав і розказав вперше про обставини працівникам міліції, так само як і судовому засіданні.

В квартиру часто заходив ОСОБА_2, що її насторожувало.

Син приходив додому з синяками на спині, руках. Із розмови з ним після всього виявленого зрозуміла, що той боявся ОСОБА_2, а тому задовольняв всі його вимоги.

Аналогічні свідчення дали потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що 07 квітня 2006 року ОСОБА_2 попросив телефон, а отримавши відповідь, що телефон вдома, наказав йти додому, а в подальшому пригрозив. Телефон виніс з класу і віддав ОСОБА_2, який обіцяв о 18 годині повернути, але цього не зробив, повідомивши, що телефон забрали сторонні особи, при цьому нанесли тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_13 показав, що ОСОБА_5 взяв в нього телефон і віддав ОСОБА_2, це було в перерві між уроками, знає також про те, що в ОСОБА_5 також зник мобільний телефон, який той віддав для ОСОБА_2. Вартість телефону йому відшкодовано мамою ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_2 вихватив в нього з рук телефон і побіг, він просив повернути телефон, але той не реагував. Тілесні ушкодження наніс йому коли забирав телефон.

Потерпілий ОСОБА_7 показав, що йдучи зранку в школу до нього підійшов ОСОБА_2, який наказав надати телефон, а якщо не надасть добровільно, то сам знайде і забере без повернення. ОСОБА_2 заволодів телефоном шляхом ривка з рук. Раніш він його не знав.

Свідок ОСОБА_14 показала, що 10 квітня 2006 року передзвонила мати ОСОБА_13 і повідомила, що син забрав у її сина телефон. На наступний день син ОСОБА_15 признався, що телефон під погрозою насильства віддав для ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_16 показав, що був очевидцем того як ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_5, щоб той віддав телефон і ОСОБА_5 після того виніс телефон з класу та надав ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що син зізнався йому, що ОСОБА_2 викрав мобільний телефон марки «Сіменс». Викрадення мало місце шляхом ривка телефону з рук.

Свідок ОСОБА_18 показала, що 19 травня 2006 року син повідомив, що у нього викрали мобільний телефон. При відвідуванні ОСОБА_2 на дому той зізнався, що заволодів телефоном і продав за 'J-50 гривень.

Свідок ОСОБА_19 показав, що в школі бачив як ОСОБА_2 відізвав ОСОБА_5 і попросив у нього телефон, заставляв іти за ним додому. ОСОБА_5 з класу виніс телефон та віддав ОСОБА_2 Через три дні ОСОБА_2підходив до ОСОБА_5 і вимагав в замін інший телефон.

Свідок ОСОБА_20 показав, що був очевидцем того як ОСОБА_2 забрав в ОСОБА_5, телефон і обіцяв віддати після уроків, проте цього не зробив.

Свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_6 повідомив про те, що ОСОБА_2 забрав у нього телефон.

Покази потерпілих, свідків є послідовними на протязі досудового та судового слідства, в повній мірі вказують на обставини пред'явленого обвинувачення.

Згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 в нього 14 листопада 2006 року відкрито викрали плеєр в під'їзді будинку. Хлопців було троє, з яких один вихватив плеєр з кишені. В подальшому було встановлено, що ним заволодів ОСОБА_2 Працівники міліції плеєр повернули і претензій до ОСОБА_2 не має( а.с. 19-20, 21, 22-23 справи № 30/3050).

Об'єктивно вина підсудного підтверджується протоколом огляду та вилучення згідно якого 20

травня 2006 року працівниками міліції в ОСОБА_22 вилучено відеокамеру та сумку, які на зберігання передав ОСОБА_2 (а.с.112 справи № 30/2963); розпискою потерпілого ОСОБА_23 про отримання означеного майна (а.с.148 справи № 30/2963); довідкою про вартість одного грама золота (а.с. 117 справи № 30/2963); протоколом добровільної видачі та огляду згідно якого ] 6 листопада 2006 року ОСОБА_2видав працівникам міліції плеєр з навушниками, які, як дальше значиться з протоколу, забрав в невідомого чоловіка в під'їзді АДРЕСА_4 (а.с. 10-11 справи № 30/3050); протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_24, де ОСОБА_24 вказує, що зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що той плеєром заволодів не один (а.с. 46-47 справи № 30/3050); розпискою потерпілого ОСОБА_8 про отримання речових доказів (а.с. 60 справи № 30/3050).

Таким чином суд вважає, що вина підсудного у відкритому викраденні чужого майна. поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в житло; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи доведена повністю і його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч.3, 189 ч.2, 189 ч.3 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Такими, що пом'якшують покарання суд визнає позитивну характеристику з місця проживання. позитивні характеризуючі дані на підсудного з місця навчання на час розгляду справи, на що вказала класний керівник ОСОБА_2 ОСОБА_25, відшкодування матір'ю підсудного шкоди потерпілим, що об'єктивно підтверджується письмовими розписками, побажання потерпілих родини ОСОБА_4 про пом'якшення покарання, що вбачається також з їх письмових заяв, вчинення злочинів в неповнолітньому віці, виховання однією матір'ю, те що є раніше не судимим.

Злочини, що інкримінуються підсудному є тяжкими, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі різних строків.

Виходячи з сукупності всіх досліджених обставин справи суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання з межах санкцій статей інкримінованих злочинів.

Разом з тим, з урахуванням обставин скоєння злочинів тих, що пом'якшують покарання підсудного суд приходить до висновку про можливість виправлення його без відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити від такого з випробуванням, застосувавши ст. 104 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч.3, 189 ч.2, 189 ч.3 КК України і призначити покарання:

·за ст. 186 ч. 2 КК України чотири роки позбавлення волі;

·за ст. 186 ч. З КК України чотири роки позбавлення волі;

·за ст. 189 ч. 2 КК України три роки позбавлення волі;

·за сі'. 189 ч. З КК України п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити від відбування п'яти років позбавлення волі якщо протягом двох років не вчинить нового злочину.

Речові докази вважати такими, що повернуті за приналежністю.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередню, підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд.