справа № 2 –638\11

                                                               РІШЕННЯ                                                                                       

                                                            іменем України

     30 травня 2011  року Полонський районний суд Хмельницької області в складі  судді Боб”яка Б.В., при секретарі Янюк С.В., з участю позивачки та її представника ОСОБА_1, представника відповідача  Ніколайчук А.М. ,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в залі суду в м. Полонне за позовом  ОСОБА_3  до Полонської центральної районної лікарні  про встановлення факту виконання роботи, про визнання неправомірною бездіяльності адміністрації лікарні та внесення змін до трудової книжки, третя особа –управління Пенсійного фонду України у Полонському районі,   

                                                         ВСТАНОВИВ:

     12 квітня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до Полонської центральної районної лікарні (далі – ЦРЛ), в якій вказала, що з вересня 2003 року по вересень 2009 року працювала в палаті інтенсивної терапії медичною сестрою, виконувала обов’язки медичної сестри анестезіолога. ЦРЛ у трудовій книжці неправильно вказано її посаду –просить зобов’язати відповідача внести у її трудову книжку запис, що вона працювала медичною сестрою анестезистом.  Також визнати незаконною бездіяльність  адміністрації ЦРЛ , яка не виконала вимоги наказу Міністерства охорони України № 303 від 08 жовтня 1997 року «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України»( далі –Наказ № 303) та наказу № 33 від 23 лютого 2000 року «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров»я»(далі – Наказ №33) і не організувала роботу згідно положення про медичну сестру структурного підрозділу служби анестезіології.

     26 травня 2011 року в судовому засіданні позивачка доповнила позовні вимоги –просить встановити факт виконання нею роботи сестри медичної анестезиста палати інтенсивної терапії Полонської ЦРЛ з 24 вересня 2003 року  по 01 вересня 2009 року. ОСОБА_3   позов підтримує повністю і  пояснила,   що з 01 вересня 2009 року вона відповідачем переведена на посаду медичної сестри анестезиста палати інтенсивної терапії, продовжує виконувати ті ж самі обов’язки, що і з вересня 2003 року. Адміністрація ЦРЛ  у вересні 2009 року замість палати інтенсивної терапії відкрила відділення. Відсутність запису в трудовій книжці про те, що вона працювала  анестезистом не дає їй можливості оформити пенсію за вислугою, оскільки  стаж роботи анестезіологом зараховується в подвійному розмірі. Також вона була позбавлена кваліфікаційної категорії, внаслідок чого втратила частину заробітку.

     Представник відповідача з позовом погоджується частково і  пояснила, що ОСОБА_3  фактично виконувала роботу медсестри анестезисти. Щодо позовних вимог про внесення зміни до трудової книжки позивачки, то   адміністрація добровільно за заявою позивачки не буде вносити зміни, а може внести записи в трудову книжку тільки при умові, що її до цього зобов’яже рішення суду. Заперечує проти позовних вимог визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог наказів Міністерства охорони здоров»я.  

      Представник третьої особи –управління Пенсійного фонду України в Полонському районі вказала –до суду не прибув.

     Свідок ОСОБА_4 в суді показала, що вона працює лікарем –анестезистом, в палаті інтенсивної терапії повинні працювати медичні сестри анестезисти, тому ОСОБА_3 Полонською ЦРЛ направлялась на курси підвищення кваліфікації медичної сестри анестезиста. Обов»язки ОСОБА_3  як медичної сестри палати інтенсивної терапії і медсестри анестезиста нічим не відрізняються -  згідно службових  інструкцій  позивачка з 01 вересня 2009 року  продовжує виконувати ті ж обов’язки, що виконувала  з вересня 2003 до 01 вересня 2009 року. ОСОБА_3 отримувала 15 відсотків від окладу за шкідливі та важкі умови праці саме за виконання роботи медсестри анестезиста.

     Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що з вересня 2003 року працювала разом із позивачкою медсестрою палати інтенсивної терапії, а з 01 вересня 2009 року –медсестрою анестезистом.  На даний час виконує такі ж самі функції, що і з 2003 року.   

     Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, вивчивши надані докази, суд вважає що позов ОСОБА_3  підлягає до задоволення частково.  Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

     Позивачка ОСОБА_3  з 09 вересня 2003 року працювала на посаді медичної сестри палати інтенсивної терапії Полонської центральної районної лікарні до 01 вересня 2009 року. З 01 вересня 2009  року переведена на посаду сестри медичної анестезиста палати інтенсивної терапії відділення інтенсивної терапії та анестезіології ЦРЛ. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров”я України №303 від 08 жовтня 1997 року „Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України” було затверджено рекомендації щодо структури служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах України. В Полонській ЦРЛ з вересня 2003 року до вересня 2009 року створена і діяла палата інтенсивної терапії, в штаті якої в 2003 та 2004 році було чотири повні ставки сестри медичної палатної та 0,75 ставки сестри медичної палатної. З 2005 року по 2007 рік до штату палати введено сестру медичну анестезиста, на посаді якої працювала ОСОБА_6  ОСОБА_3  під час роботи на посаді сестри медичної палати інтенсивної терапії навчалась на курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки на циклі спеціалізації тематичного удосконалення під назвою «анестезіологія та реаніматологія», фактично виконувала обов’язки сестри медичної анестезиста.

    Вказані обставини підтверджені дослідженими в суді доказами, що узгоджуються із поясненнями сторін та показами свідків, а саме:  копією наказу №196 від 19 травня 2003 року про створення палати інтенсивної терапії, із змісту якого вбачається, що розрахунок штатних посад здійснено згідно наказу №33,  копією наказу № 102»к»від 08 вересня 2003 року  про переведення ОСОБА_3  на посаду медичної сестри палати інтенсивної терапії, копією її трудової книжки, витягу із штатного розпису Полонської ЦРЛ на 2003 –2009 роки, свідоцтвом про підвищення кваліфікації, посадовим інструкціями медичної сестри палати інтенсивної терапії та медичної сестри анестезиста, копіями табелів обліку робочого часу. Сторони не заперечують достовірності вказаних доказів.  

     Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона  зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно ст.61 цього ж Кодексу обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

     Відповідно до ч.4 ст.48 КЗпП України до трудової книжки заносяться відомості про роботу на підприємстві, в установі, організації. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

     Згідно п. 2.4 Інструкції  про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом № 58 від 29 липня 1993 року Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, усі записи в трудовій книжці про прийняття  на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, вносяться власником або уповноваженим ним органом  і повинні точно відповідати тексту наказу.     

     З огляду на встановлені обставини та правові положення суд вважає, що адміністрація Полонської центральної районної лікарні мала право –а не обов’язок - згідно рекомендацій Наказу №303    створювати або не створювати анестезіологічні відділення, визначати необхідні штати, тощо,тому позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності адміністрації є безпідставними і не підлягають задоволенню.

     Щодо позовних вимог  зобов”язати адміністрацію лікарні внести виправлення в трудову книжку ОСОБА_3 і вказати, що вона працювала медичною сестрою анестезистом, то суд вважає, що вони не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки в палаті інтенсивної терапії в 2003, 2004, 2008 та до вересня 2009 року у штаті палати були посади сестри медичної палати інтенсивної терапії, ОСОБА_3  працювала на вказаній посаді, а посади сестри медичної анестезиста взагалі не було передбачено. У 2005 –2007 роках в штаті палаті інтенсивної терапії було передбачено посаду сестри медичної анестезиста і на вказаній посаді працювала ОСОБА_6  Адміністрація ЦРЛ внесла записи у трудову книжку позивачки про переведення її на посаду сестри медичної палати інтенсивної терапії у точній відповідності із наказом та відповідно до встановленого штатного розпису. Тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

     Щодо позовних вимог ОСОБА_3 встановити, що вона  фактично виконувала обов’язки медичної сестри анестезиста з вересня 2003 року по вересень 2009 року, суд вважає можливим задовольнити ці  позовні вимоги, оскільки покази свідків узгоджуються з письмовими доказами. Зокрема, працюючи на посаді сестри медичної палати інтенсивної терапії, ОСОБА_3  направлялась адміністрацією ЦРЛ на курси підвищення кваліфікації саме на тему анестезіології. Вивченням інструкції сестри медичної палати інтенсивної терапії та посадової інструкції сестри медичної анестезиста вбачається, що їх функції частково збігаються. Такі обставини дають підстави для задоволення позову в цій частині у межах позовних вимог.      

     Керуючись  ст.ст.10,11, 60,  212-215  ЦПК України, суд

                                                          ВИРІШИВ:

     Позов задовольнити частково.

     Встановити, що ОСОБА_3, працюючи з 09 вересня 2003 року по 01 вересня 2009 року в Полонській центральній районній лікарні на посаді сестри медичної палати інтенсивної терапії одночасно фактично виконувала обов’язки сестри медичної анестезиста.

      В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу не буде подано.

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом десяти  днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

 Суддя                                                                                                                Б.Боб”як.