Справа № 2-958/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р. Суворовський районний суд міста Одеси  

у складі:

головуючого судді                            Пепеляшкова О.С.

при секретарі                              Шиміній М.Т.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа публічне акціонерне товариство „Імексбанк” про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовними вимогами звернулась ОСОБА_1, вказуючи про те, що сторонами під час перебування в шлюбі було придбано транспортний засіб Nissan Primera, 1993р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, на придбання якого позивач оформляла кредит. Оскільки залишкова вартість транспортного засобу станом на час розірвання шлюбу відповідає розміру залишку кредитних зобов’язань позивача (які вона продовжує та буде виплачувати в майбутньому), ОСОБА_1 після уточнення позовних вимог просила визнати за нею право власності на цей транспортний засіб, зобов’язавши відповідача передати їй автомобіль, в компенсацію 1/8 частини вартості просила передати відповідачу 3 491,25 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказавши, що вважає доцільним залишити за собою право власності на автомобіль, а позивачу залишити все інше майно, набуте під час шлюбу. В останньому судовому засіданні адвокат відповідача вважав позов необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наявність іншого майна подружжя.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, ПАТ „Імексбанк” повідомлялось про час та місце розгляду справи, третя особа надала письмові пояснення про те, що кредит було надано без забезпечення, та після отримання постійного технічного паспорту на спірний ТЗ, його копія була надана позичальником до банку для залучення його до кредитної справи; грошові кошти на погашення заборгованості надходили від ОСОБА_1

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та проаналізував надані ними докази, суд встановив, що 11.08.2001р. був зареєстрований шлюб між сторонами, актовий запис № 8 по Авангардівській селищній раді Овідіопольського району Одеської області (а.с. 7).

Під час перебування в шлюбі ОСОБА_1 уклала з АКБ „Імексбанк” кредитний договір № 350 від 21.08.2008р., за умовами якого було отримано 7 000 доларів США на поточні потреби –придбання транспортного засобу (а.с. 11-19), додатковою угодою від 25.02.2010р. між ними внесено зміни до вказаного договору щодо зміни валюти зобов’язання (а.с. 20-24).

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 від 22.09.2008р., відповідач вказаний власником ТЗ Nissan Primera, 1993р.в., номер шассі (кузова, рами,) НОМЕР_3, НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 має право керування вказаним автомобілем (а.с. 8).

Придбання цього транспортного засобу за кредитні гроші підтверджується, крім досліджених доказів, також поясненнями свідка ОСОБА_3., розпискою продавця від 22.08.2008р. тощо (а.с. 82).

Як не заперечують сторони, з вересня 2010р. відповідач припинив надавати гроші на погашення кредиту та з цього часу ОСОБА_1 самостійно несе відповідальність за виконання зобов’язань за кредитним договором.

Станом на 29.09.2099р. позивальник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом в сумі 30 610 грн. –лист ПАТ „Імексбанк” від 29.09.2010р. (а.с. 62).

Сторони в судовому засіданні визначилися, що ринкова вартість спірного транспортного засобу складає 3 500 доларів США, що за курсом НБУ на день розгляду справи становить 27 907,25 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Сімейним Кодексом України, відповідно до статей 60, 70 якого майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, та у разі поділу частки майна є рівними, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до діючого Сімейного законодавства набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов’язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

У відповідності частини 3 статті 368 ЦК України, майно нажите подружжям під час шлюбу вважається їх спільним майном. При вирішенні спору стосовно частки сторін у спільному майні подружжя, суд виходить із того, що в силу статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлене домовленістю між ними.

Враховуючи ту обставину, що обсяг зобов’язань за кредитним договором, на гроші якого було придбано ТЗ та погашення якого здійснюватиме ОСОБА_1 особисто, перевищує вартість самого ТЗ, вимоги позивача про визнання за нею права власності та витребування автомобіля Nissan Primera, 1993р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги ОСОБА_1 щодо сплати відповідачу з її боку компенсації 1/8 частини вартості автомобілю, суд виходить з того, що відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд діє в межах заявлених позовних вимог, та якщо позивач відходить від принципу рівності прав подружжя у спільному майні на користь відповідача, підстав для відмови у цій частині позову у суду немає.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача та його представника з посиланням на наявність іншого майна подружжя та його врахування при розгляді спору, оскільки воно не було предметом спору, доказів його наявності та вартості стороною відповідача не зазначено; судом неодноразово оголошувались перерви в судовому засіданні, відповідачу роз’яснювались його права, в тому числі право на правову допомогу та подання зустрічного позову до початку розгляду справи по суті, проте такий позов було подано в загальному порядку лише в останній день судового розгляду справи, що розцінюється судом як безпідставне затягування розгляду справи. Крім того, суд виходить з того, що інше спільне майно подружжя у випадку доведення його наявності та вартості може стати предметом окремого судового розгляду.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді сплаченого державного мита пропорційно частині задоволених позовних вимог в сумі 279,07 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які відраховуються з компенсації частини вартості автомобіля на користь відповідача.

          Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 Вікторівни про поділ спільного майна подружжя –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої власності на транспортний засіб Nissan Primera, 1993р.в., номер шассі (кузова, рами,) НОМЕР_3, НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2, зобов’язавши ОСОБА_2 передати його ОСОБА_1, залишивши за ОСОБА_1 особистий обов’язок сплати решти суми за кредитним договором № 350 від 21.08.2008р. та додатковою угодою від 25.02.2010р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 092,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: