Справа № 22ц-1/2008 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Артюх К.В.
Доповідач - Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2008 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.
суддів: ІШУТКО В.М., ШЕВЧЕНКА В.М.
при секретарі: Гавриленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації про реальний розподіл будинку та надвірних споруд в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою згідно часткам права власності на будинок та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності , зміну часток у праві власності, -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку та надвірних споруд АДРЕСА_1 та визначення порядку користування земельною ділянкою згідно часткам права власності на будинок, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 грудня 2002 року він є власником 8/25 частин жилого будинку після смерті матері, а відповідачі, яким на праві приватної власності належить інша частина будинку, відмовляються від добровільного розподілу будинку та надвірних споруд.
ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якій просив визнати за ним право власності на прибудову, проведену за його рахунок, та змінити частки у праві спільної часткової власності на спірний будинок, збільшивши його частку за рахунок прибудови.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 6 березня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку та надвірних споруд в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою згідно часткам права власності на будинок відмовлено.
Визнано право власності за ОСОБА_3 на прибудову, розміром 4.22х10.64 кв.м., позначену на плані літерами 2-7, 2-8, 2-9 в домоволодінні АДРЕСА_1.
Визначено частки в спільній частковій власності домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням прибудови, що становлять: ОСОБА_1-23/100, ОСОБА_3 - 43/100, ОСОБА_2 - 34/100 або 17/50.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує порушенням рішенням суду його прав власника житла, яке і в майбутньому буде перешкодою для виділення йому частки в будинковолодінні, виходячи зі змісту ч.1 п.2 ст. 205 ЦПК. Висновок будівельної експертизи є неповним, оскільки ні експерти, ні суд не досліджували можливість виділення йому кімнат 1-6, 1-7, чи 1-7, 1-8. Суд не взяв до уваги, що в 2001 році ОСОБА_4, даруючи своїй внучці 12/25 частини будинку в своїй заяві в МБТІ зазначала конкретні приміщення, а тому ОСОБА_1 мати залишила кімнати 1-6, 1-7. Суд не розглянув вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскількиОСОБА_5 має право власності на 8/25 частин в будинковолодінні. Суд безпідставно задовольнив зустрічний позов ОСОБА_3, оскільки спір в даній частині був відсутній, а останній в МБТІ з приводу реєстрації права власності не звертався.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що в спірному будинковолодінні АДРЕСА_1 ОСОБА_3 належить 8/25 частин будинковолодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_3 - 1/5 частина на підставі договору дарування від 25 квітня 1989 року, а ОСОБА_2 - 12/25 частин згідно договору дарування від 27.07.2001 року. Крім того, ОСОБА_3 здійснив прибудову площею 4.22х10.64 кв.м., а тому частки з врахуванням прибудови змінилися і становлять: ОСОБА_1 - 23/100, ОСОБА_3 - 43/100, ОСОБА_2 - 34/100 або 17/50.
Задовольняючи позов про зміну розміру часток будинку, що знаходиться в спільній частковій власності, суд виходив із того, що ОСОБА_3 прибудову зроблено з дозволу інших співвласників, відповідачі не заперечували його права власності на прибудову, а оскільки в зв'язку з прибудовою частки співвласників змінилися, то суд і змінив розміри, визначивши частки відповідно до висновку експертів.
Висновок суду в цій частині ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону, а саме ст.119 ЦК України в редакції 1963 року чинної на час виникнення спірних правовідносин, а також ч. 3 ст. 357 ЦК України, чинної на час вирішення спору. Згідно роз'яснень, викладених в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” вимоги учасників спільної часткової власності про зміну часток і підлягають задоволенню за умов, якщо учасник спільної власності збільшить за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведено з дозволу виконкому місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності. Саме з врахуванням зазначених умов ОСОБА_3 і було зроблено прибудову.
Оскільки на час прибудови ОСОБА_3 будинок знаходився в спільній частковій власності, то виходячи з роз'яснень, викладених в частині 3 п. 21 постави Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, зміна часток в будинку після перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої не тягне за собою зміни розміру частки на земельну ділянку, що випливає і зі змісту статей 30 та 120 ЗК України відповідно в редакції 1992 та 2001 року.
Проте, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розподіл будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині розподілу будинковолодіння та земельної ділянки, суд виходив із того, що згідно висновку експерта неможливо виділення ОСОБА_1 у власність кімнат, позначених літерами 1-7, 1-8 в зв'язку з порушенням в такому випадку часток співвласників, а реальний поділ повинен проводитися відповідно до часток у будинковолодінні. Запропоновані експертами варіанти не влаштовують позивача, яким не було надано доказів можливості поділу будинку.
Проте, висновок суду в цій частині суперечить закону і не ґрунтується на матеріалах справи. Так, суд не врахував, що відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і підлягає оцінці судом. Суд, поклавши в основу рішення в частині відмови для задоволення позовних вимог висновок експертів №85 ц від 30.01.2007 року не дав оцінки запропонованому експертами варіанту розподілу, згідно якого в спільному користуванні співвласників 8/25 і 12/25 частин будинковолодіння ( без врахування прибудови ) залишаються ганок а3-1, тамбур -I, коридор 1-2 і прихожа 1, тобто експертами запропоновано між співвласниками зазначених частин будинку фактично порядок користування будинком, а не розподіл між ними частини будинку з виділенням сторонам ізольованих приміщень із самостійними виходами.
Відповідно ж до роз'яснень, викладених в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 з наступними змінами ”Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” виділ є можливим, якщо стороні може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійними виходами.
В судовому засіданні експерти підтвердили наявність інших варіантів розподілу будинковолодіння.
Проте, суд за викладених обставин в порушення вимог ч. 4 ст.10 ЦПК відмовив в задоволенні клопотання представника позивача про призначення додаткової будівельно-технічної експертизи, що призвело до ухвалення судом рішення за неповно з'ясованих обставин справи.
Судом апеляційної інстанції було призначено додаткову будівельно-технічну експертизу і експертами запропоновано три можливих варіанту розподілу будинковолодіння з обладнанням самостійних виходів.
Виконавчий комітет Новозаводської районної ради не виключає можливості переобладнання будинку згідно обох варіантів розподілу будинку.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести розподіл будинковолодіння по третьому варіанту запропонованому експертами, виходячи з того, що за такого розподілу будинковолодіння сторонам виділяються ізольовані частини будинку, не порушується право власності відповідачів, а позивач згоден на отримання грошової компенсації за недоотриману ним частку. Що ж стосується висновку експерта щодо неможливості за такого розподілу прибудувати ванну кімнату до стіни будинку з причин порушення протипожежних норм з будівлею сараю на садибі АДРЕСА_2, відстань до якого становить 9.16 м, а протипожежні норми складають 10 метрів, то дана обставина не може бути підставою для не розподілу будинку по даному варіанту, виходячи з наступного. Визначаючи протипожежні розриви експерти виходили із 4 ступеня вогнетривкості будинку, але не зазначили протипожежного розриву у випадку прибудови із цегли, що буде відноситися до 3 ступеня вогнетривкості, як і сарай на суміжній земельній ділянці, а згідно ДБН в такому випадку відстань зменшується до 8 метрів. Крім того, позивач погоджується на виділення відповідачці частини ганку- а3 для обладнання останньою ванної кімнати. Враховуючи позицію позивача, який погоджується на виділення йому приміщень згідно будь-якого варіанту, але реального розподілу будинку з облаштуванням окремих виходів, та позицію відповідачів, зокрема відповідачки, яка заперечує взагалі реальний розподіл будинковолодіння, за наявності такої можливості, суд вважає, що остання при здійсненні своїх прав власника намагається здійснити перешкоди у здійсненні своїх прав власника позивачем, а тому обмеження її права власності пов'язане зі зменшенням її площі в будинку на 0.5 кв.м., але збільшення в будинковолодінні на 5828 грн. без виділення ванної кімнати за наявності наружного туалету не буде суттєвим порушенням її прав власності.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку та надвірних споруд в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою згідно часткам права власності на будинок скасувати.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 18/100 частин у будинковолодінні АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 39/100 частин у будинковолодінні АДРЕСА_1.
Провести реальний розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 наступним чином:
Виділити ОСОБА_1 : в будинку і прибудові А-1 і А1-1: кімнату 1-8 площею 13,6 кв.м. вартістю 11187 грн., кухню 1-9 площею 8,4 кв.м. вартістю 5704 грн., частину приміщень від І і 1-2(1,5+1,03)х0,3=0,8 площею 0,8 кв.м. вартістю 543 грн., ванну 1-13 площею 1,8 кв.м. вартістю 1222 грн., а всього в будинку та прибудові приміщень площею 24,6 кв.м. вартістю 18656 грн.; частину ґанку а3-1 площею 1,2 кв.м. вартістю 131 грн., частину льоху а-1 (2,5 х 6,0) = 15,0 кв.м.) вартістю 5468 грн.; В надвірних будівлях: сарай в1 вартістю 398 грн., 1/2 вартості сараю в1 - 1657 грн., 1/2 вартості вбиральні а2 - 637 грн., 1/3 вартості воріт № 1 - 299 грн., 1/3 вартості огорожі № 2 - 217 грн.. Всього в надвірних будівлях - 3208 грн., всього в домоволодінні: 27463 грн..
Виділити ОСОБА_3: в будинку і прибудові А-1 і А1-1 передпокій 2-2 площею 6,1 кв.м. вартістю 4142 грн., ванну 2-3 площею 2,3 кв.м. 1562 грн., коридор 2-4 площею 8,0 кв.м. вартістю 6581 грн., кладову 2-5 площею 3,9 кв.м. вартістю 3208 грн., кімнату 2-6 площею 12,2 кв.м. вартістю 10035 грн., а всього в будинку і прибудові приміщень площею 32,5 кв.м. вартістю 25528 грн.; В надвірних будівлях: сарай Б вартістю 512 грн., 1/3 вартості воріт № 1 - 298 грн., 1/3 вартості огорожі № 2 - 216 грн.. Всього в надвірних будівлях - 1026 грн., всього в домоволодінні: 26554 грн..
Виділити ОСОБА_2 в будинку і прибудові А-1 і А'-1 тамбур I (1,5-0,3) площею 1,2 кв.м. вартістю 815 грн., коридор 1-2 (2,7-0,5) площею 2,2 кв.м. вартістю 1494 грн., прихожу 1-5 площею 9,2 кв.м. вартістю 7568 грн., кімнату 1-6 площею 12,3 кв.м. вартістю 10118 грн., кімнату 1-7 площею 11,8 кв.м. вартістю 9706 грн., сходові марші 1-11 площею 2,0 кв.м. вартістю 1645 грн., кімнату 1-10 площею 11,2 кв.м. вартістю 2658 грн., тамбур 1-12 площею 1,9 кв.м. вартістю 451 грн., а всього в будинку і прибудові приміщень площею 51,8 кв.м. вартістю 34455 грн.; частину ґанку а3-1 площею 1,8 кв.м. вартістю 172 грн, частину льоху а-1 (39,4 кв.м.) вартістю 14428 грн.; в надвірних будівлях: гараж В-1 вартістю 9204 грн., 1/2 вартості сараю в1 - 1658 грн., 1/2 вартості вбиральні а2 - 637 грн, 1 /3 вартості воріт № 1 - 299 грн., 1/3 вартості огорожі № 2 - 217 грн.. Всього в надвірних будівлях - 12015 грн., всього в домоволодінні: 61070 грн..
Зобов'язати ОСОБА_1 розібрати перегородку між кухнею 1-9 та тамбуром I і коридором 1-2; влаштувати каркасно-обшивну перегородку по тамбуру I та коридору 1-2; виконати проріз в стіні прибудови (з кухні 1-9) для влаштування вхідних дверей (з вартістю дверного блоку - 350 грн.).
Зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати дверні блоки між кімнатами 1-7 та 1-8, 1-8 та 1-5; закласти дверні прорізи між кімнатами 1-7 та 1-8, 1-8 та 1-5; влаштувати дверний проріз між кімнатами 1-6 і 1-7; встановити дверний блок в прорізі між кімнатами 1-6 і 1-7.
Стягнути з ОСОБА_3 за отримання надлишку при розподілі домоволодіння № АДРЕСА_1 на 8/25, 1/5 та 12/25 частин грошову компенсацію: співвласнику 8/25 частин (ОСОБА_1) в розмірі 3537 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять сім грн.)
Стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію: співвласнику 8/25 частин (ОСОБА_1) в розмірі 5828,0 грн. (п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім грн.)
Розподіл земельної ділянки провести згідно Додатку №6 до висновку №679ц судової будівельно-технічної експертизи з виділенням при цьому вільної від забудови площі.
В іншій частині рішення залити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: