Справа № 22ц-128/2008 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Зацерковний М.М.
Доповідач - Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2008 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Позігуна М.І.
суддів Ішутко В.М., Шевченка В.М.
при секретарі Гавриленко Ю.В.
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду від 12 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бахмацького районного суду від 12 листопада 2007 року, яким йому відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю в розмірі 0.04 га АДРЕСА_1, виданого на ім'я відповідачки та винести нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, які мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, суд не врахував, що відповідно до діючого на час смерті ОСОБА_3 земельного законодавства передбачався автоматичний перехід права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю і споруди, а тому у ОСОБА_4 після фактичного прийняття спадщини виникло і право користування присадибною земельною ділянкою в розмірі 0.21 га. З дотриманням вимог земельного законодавства спірна земельна ділянка у ОСОБА_4 не вилучалася, а Батуринська селищна рада не приймала жодного рішення про припинення права користування ОСОБА_4 чи її спадкодавця. Державний акт видано на підставі рішення виконавчого комітету Батуринської селищної ради від 24.01.2002 року, а не на підставі рішення селищної ради, як того вимагає закон, як і не приймалося окремого рішення про видачу державного акту про право приватної власності на землю. Наявність незаконного державного акту на право приватної власності на землю на ім'я відповідачки на спірну частину земельної ділянки в розмірі 0.04 га позбавляє позивача можливості отримати цю ділянку в користування для ведення особистого селянського господарства.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 1 грудня 2006 року була власником будинку АДРЕСА_1, який вона відчужила 22 грудня 2006 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі -продажу. Після отримання свідоцтва про право на спадщину на відчужене позивачу будинковолодіння ОСОБА_4право власності чи право постійного землекористування не оформила.
Позивач же звернувся до органу місцевого самоврядування з заявою про дозвіл на виготовлення технічної документації по оформленню права власності на присадибну земельну ділянку для будівництва та ведення особистого селянського господарства, вважаючи, що придбавши будинок, він набув права на користування земельною ділянкою в розмірі, в якому вона надавалася спадкодавцю ОСОБА_4, на частину якої в розмірі 0,04 га Батуринською селищною радою 20 лютого 2002 року було видано Державний акт на право приватної власності серії11-ЧН №016462 ОСОБА_2.
Згідно рішення Батуринської селищної ради від 16 січня 2007 року позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по оформленню права власності на земельну ділянку для будівництва та ведення особистого селянського господарства без визначення розміру земельної ділянки, що було встановлено судом першої інстанції при огляді оригіналу рішення.
Рішенням 12 сесії 5 скликання від 26 квітня 2007 року надано ОСОБА_1дозвіл на виготовлення технічної документації по оформленню права власності на земельну ділянку, розташовану АДРЕСА_1, а саме 015 га для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства на решту прилеглої земельної ділянки, яка знаходиться у фонді Батуринської селищної ради.
Висновок суду про відсутність порушень прав позивача видачею державного акту відповідачці на спірну частину земельною ділянкою ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Дійсно відповідно до ст.. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач можуть вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю.
Проте, виходячи зі змісту ч1 ст. 125 ЗК України право власності та право користування на земельну ділянку виникають лише після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації в порядку визначеному Законом України ”Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Проте, ні бувший власник ОСОБА_4, ні позивач в установленому законом порядку не набули ні права власності ні права користування спірною земельною ділянкою, яку було приватизовано відповідачкою в 2002 році ще до набуття позивачем права власності на будинковолодіння. Безпідставними є доводи апелянта щодо набуття ОСОБА_4 права користування земельною ділянкою в розмірі 0.21 га, оскільки відповідно до ст.. 30, 67 ЗК України, в редакції чинної на відкриття спадщини, при переході права власності на будівлю переходило право користування в розмірі лише 0,15 га, оскільки будівля знаходилася в селищі міського типу і таке право користування посвідчувалося відповідно до ст.. 23 діючого на той час ЗК державним актом на право постійного користування, а в силу ст.. 22 ЗК право користування земельною ділянкою виникало лише після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.
За викладених обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування вірного по суті рішення місцевого суду в зв'язку з відсутністю порушень прав позивача проведенням приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 в 2002 році, а тому дотримання чи недотримання процедури якої в такому випадку не може мати правого значення для вирішення даного цивільно-правового спору.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 311-313,317 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бахмацького районного суду від 12 листопада 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий: Судді: