Р І Ш Е Н Н Я

Іменем україни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області  від 08 листопада 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1    про стягнення аліментів на дитину в зв'язку з навчанням, -

                                                   В с т а н о в и в:

        20 вересня 2007 року  ОСОБА_2 звернулась  з позовом до  ОСОБА_1  про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки остання навчається на денній формі за   контрактною основою в  Ніжинському медичному  коледжі і  в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, якої відповідач добровільно не надає. При зверненні до суду з позовом  просила стягнути з нього аліменти в розмірі 420 грн., в   судовому засіданні збільшила позовні вимоги, просила  стягнути аліменти в розмірі 600 грн. щомісячно. 

         Рішенням  Ічнянського районного суду Чернігівської області  від  8 листопада   2007 року позовні вимоги задоволені частково,  стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400 грн. на період її навчання в Ніжинському медичному коледжі до  досягнення нею  віку 23 років, на користь держави - державне мито в сумі 51 грн. та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду цивільних справ. 

           В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1  просить скасувати  рішення суду через його необґрунтованість та в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинами  справи, які були встановлені під час її розгляду.  Вказує, що суд   задовольняючи  позовні вимоги  не з'ясував,  з чого складається його господарство, чи має він пасіку і які він отримує   доходи з господарства та пасіки, не врахував його матеріальне становище, відсутність роботи та доходів,  що  підтверджується  довідками сільради та трудовою книжкою. Апелянт просить змінити рішення районного суду, стягнувши з нього аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 150 грн. щомісяця на період її навчання.

         В судовому засіданні  апеляційної інстанції  ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає   частковому задоволенню, а рішення суду зміні  з таких підстав.

         Судом встановлено, що сторони -  ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 перебували в шлюбі, який  16.10.2007 року  був розірваний.  Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на денній  формі за контрактом в Ніжинському медичному  коледжі. Згідно довідки Ніжинського медичного коледжу № 265 від 12.09.2007 року (а.с. 6) термін навчання  -  з 01.09.2006 року по 01.03.2009 року. Відповідач матеріальної допомоги дочці не надає.

         Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України,  якщо повнолітні дочка, син продовжують  навчання і у зв'язку  з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані  утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років  за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином,  апеляційний суд погоджується з  обґрунтованістю висновку районного суду відносно мотивів та  розміру  стягнутих аліментів (400 грн.) на користь ОСОБА_2  на утримання дочки ОСОБА_3, а саме  те, що дочка потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням,  наявність у відповідача  можливості  надавати матеріальну допомогу.

         Посилання апелянта на те, що судом не враховано той факт, що він  в даний час не працює, та не має доходу і зв'язку з цим не має  можливості сплачувати  аліменти в розмірі, якій визначив суд, не може бути  взято судом до уваги  як на підставу для  задоволення апеляційної скарги та  скасування рішення суду, оскільки відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів з урахуванням обставин ст. 182 СК України, тобто оцінивши обставини справи, суд  визначив  розмір  аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. 

        Проте судом в порушення вимог ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 199 СК України при  стягненні суми  аліментів не  було вказано,  з якого часу  слід  проводити стягнення аліментів з відповідача, та не зазначено часу припинення виплати аліментів,  а тому рішення в цій частині  підлягає зміні шляхом  викладення  резолютивної частини рішення  в новій  редакції з зазначенням дат, з якого та по якій час  слід проводити стягнення аліментів та періодичності їх виплати.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, враховуючи, що позов ОСОБА_2 подано до суду 20.09.2007 року, то саме  з цієї  дати слід призначити аліменти на утримання дочки.

Оскільки право на утримання  в контексті ст. 200 СК України невід'ємно пов'язане із навчанням, то виходячи з даних про термін навчання ОСОБА_3 в   Ніжинському медичному  коледжі (а.с. 6) аліменти слід призначити до 01.03.2009 року.

Керуючись ст.ст. 191, 199, 200 СК України, ст.ст.  303, 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст.  309, 313, 314, 316, 317, 319, 324  ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - задовольнити частково.

Рішення Ічнянського районного суду  Чернігівської області від 08 листопада 2007 року - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ічня Чернігівської області, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400 грн. щомісячно починаючи з 20.09.2007 року та до 01.03.2009 року.

  Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

                        Головуючий                                              Судді: