Справа № 2-а-2873/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р.                                                                                                                                                    м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси  Мунтян О. О.  розглянувши  у порядку скороченого провадження в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси справу  за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Суворовському району м. Одеси

«про визнання протиправними дії та про зобов’язання вчинити певні дії», суд -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із вищеназваним адміністративним позовом до відповідача.

 На обґрунтування своїх  позовних вимог, позивач зазначає, що він  є особою, постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1-й категорії та має 2-у групу інвалідності. Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно до вимог ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»державна пенсія особам, віднесеним до 1-й категорії не може бути нижчою за 8 мінімальних пенсії за віком для інвалідів 2-й групи. Положеннями ст. 50  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановлюється у розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком для інвалідів 2-й групи. В свою чергу ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Однак, не зважаючи на встановленні законодавством умови та порядок нарахування зазначеної пенсії, як вказує позивач,  Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси порушуються його права та нарахування пенсійних виплат здійснюється не в повному обсязі, у здійсненні перерахунку йому відмовлено, а тому позивач вважає за необхідне звернутись до суду із даним позовом яким просив суд зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії як інваліду 2-й групи та додаткової пенсії, за період з 11 червня 2010 року по 31 січня 2011 року згідно вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність.

 Суд вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 2-й групи та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси.

Пенсія позивачу нараховується відповідно до  вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12.

При визначенні розміру пенсійних виплат Управління керується не вимогами Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12 а Постановами КМУ за № 1 від 03.01.02р., № 374 від 28.03.02р., № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року.

У січні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси із вимогою про перерахунок  раніше призначеної державної та додаткової пенсії як інваліду 2-й групи, 1 категорії у відповідності до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру державної пенсії за віком в вісім мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком в період з 10 червня 2010 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність, у проведенні зазначеного перерахунку відповідачем було відмовлено.

Судом встановлено, що зазначена відмова є протиправною, з огляду на наступні обставини.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституцій України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54  Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12 (у редакції яка є чиною на час виникнення спірних правовідносин) державна пенсія особам, віднесеним до 1-й категорії не може бути нижчою за 10 мінімальних пенсії за віком для інвалідів 1-й групи.

Статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12 визначено, що особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 1-й групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

Виходячи зі змісту наведених  правових норм, позивач має право на призначення пенсії в розмірі пенсії для інвалідів 2-й групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Конституції України, наявність такого права у позивача є визначним для вирішення даного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України.

Положення ч. 4 ст. 9 КАС України передбачають, що в разі невідповідності нормативно - правого акта Конституції України, закону України, міжнародного Договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12, а не Постанови КМУ за № 1 від 03.01.02р., № 374 від 28.03.02р., № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року, на підставі яких була нарахована пенсія позивачу, оскільки, зазначені Постанови істотно звужують обсяг встановлених прав.

Надання ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Кабінету Міністрів України права визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, не означає, що осатаній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно із положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-4 встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно висновків які містяться в Ухвалі Конституційного суду України за № 27-у/2009 непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленому у ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-4 на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону,  дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавстві та заповнення прогалин повинно здійснюватись законодавцем, а тому вирішення даного питання не належить до повноважень Конституційного суду України.

Отже, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та виходячи з положень ст. ст.  50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12 позовні вимоги про проведення перерахунку пенсійних виплат за даний період є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки порушене право позивача підлягає відновленню.

Позовні вимоги заявлено в межах строків звернення до суду встановлених ч. 2 ст. 99 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст. 27, 28, 40-45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-4, ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року за № 796-12, Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік", Законом України "Про державний бюджет на 2011 рік", Рішенням Конституційного суду України за № 10пр/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 77, 86, ч. 2 ст. 99, 158-163, 256 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними дії та про зобов'язання вчинити певні дії  - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії як інваліду 2-й групи, 1 категорії у відповідності до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру державної пенсії за віком в вісім мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 11 червня 2010 року  по 31 січня 2011 року, включно виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність за відповідні періоди та сплатити частину недоотриманої пенсії.

Суму судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини Постанови, а також прийняття Постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст Постанови виготовлено 07.06.2011 року.

Суддя: