Справа № 2-2605/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 р.

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - одноособово судді Зудіхіна О.В.

при секретарі –Філіппової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спадковому майні,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спадковому майні, вказуючи, що після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 також автомобіля марки «ВАЗ-21103», 2002 року випуску, та гаражу №НОМЕР_1 у Громадській організації «Самоохоронна гаражна стоянка «Жигулі», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Просив визнати право власності на відповідні частини вищевказаного майна.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наголошуючи на необхідності задоволення таких вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказуючи на його необґрунтованість.

Вивчивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих суду доказів, вислухавши сторони, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 05.05.2010 року помер батько позивача, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 06.05.2010 року Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (актовий запис №659) (а.с. 7).

Як зазначав позивач, після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини  квартири АДРЕСА_1 Окрім померлого спадкодавця ОСОБА_3 іншим власником зазначеної квартири є відповідач ОСОБА_2, яка доводиться померлому матір’ю, а позивачеві –бабусею. Як стверджував позивач, спадщина відкрилася також на автомобіль марки «ВАЗ-21103», 2002 року випуску, та гараж №НОМЕР_1 у Громадській організації «Самоохоронна гаражна стоянка «Жигулі», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Судом встановлено, що після смерті батька позивач звернувся до нотаріальної контори із письмовою заявою про видачу на його ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частину квартири АДРЕСА_1 однак державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори у вчиненні зазначеної нотаріальної дії позивачеві відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.11.2010 року (а.с. 9).  

Позивач ОСОБА_1 наполягав на розгляді справи в рамках пред’явленого позову, стверджуючи, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на спадкове майно.

Проте з такими доводами позивача погодитися не можна.

Так, відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Копією свідоцтва про народження (а.с. 6) підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином померлого 05.05.2010 року ОСОБА_3.

За положеннями ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

За правилами ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначені положення знайшли своє відображення у п.п. 20, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Таким чином, суд вважає, що підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно відсутні, оскільки законодавством передбачена лише можливість визнання права на спадщину, після чого  спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов’язаний звернутися до нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину з подальшим зверненням до органу реєстрації з заявою про здійснення реєстрації такого майна.  

Одночасно суд звертає увагу на наявність забезпеченого законодавством права позивача на пред’явлення до суду позову про визнання за ним права на спадщину, що, у свою чергу, тягне за собою настання певних правових наслідків, які дозволять особі в подальшому повною мірою реалізувати права спадкоємця щодо отриманого ним спадкового майна.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 15, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -          

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спадковому майні –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 03.06.2011 року.

Суддя: