Справа № 22-ц-54/2008р.                                       Головуючий у 1-ій інстанції: Мальована В.В.

Категорія: 36                                                            Суддя-доповідач: Смирнова Т.В.

У Х В А Л А

  іменем України

17 січня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Данильченко Л.О., Ільченко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 26 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання колишньої дружини,

 В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 26 листопада 2007 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 за необгрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Апелянт зазначає, що він перебуває в повторному зареєстрованому шлюбі, його матеріальне становище змінилося, оскільки на даний час він змушений наймати житло для своєї родини та нести витрати на лікування доньки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення проти скарги ОСОБА_2., колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 20 червня 2006 року з позивача стягнуто аліменти на утримання колишньої дружини ОСОБА_2. у розмірі 1/10 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з 21 березня 2006 року.

Позивач просив припинити виплату аліментів, посилаючись на неспроможність надавати матеріальну допомогу за матеріальним та сімейним станом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 24 лютого 2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.7).

На підставі рішення суду від 30 серпня 2007 року ОСОБА_1. усиновив дитину дружини - ОСОБА_4, 1994 року народження.

Згідно довідки Сумського обласного військового комісаріату ОСОБА_1. є пенсіонером Збройних сил України та отримує пенсію у розмірі 2088 грн. 53 коп. Відповідачка отримує пенсію, розмір якої складає 448 грн. 89 коп.

Таким чином, після утримання з пенсії позивача 1/10 частини аліментів,   йому залишається 1900 грн.. Колегія суддів вважає, що цих коштів йому достатньо для власного забезпечення та надання утримання неповнолітньої доньки, яку повинна утримувати також її мати.

Доводи апелянта про те, що він не має житла не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з пояснень сторін, позивач має право на ½ частину квартири, в якій проживає відповідачка, але там він не проживає з особистих міркувань.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підстави припинення права на аліменти встановлені ст.82 Сімейного кодексу України, в тому числі якщо платник аліментів неспроможний надати допомогу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 місцевий суд правильно виходив з того, що позивачем не надані докази на підтвердження його неспроможності надавати матеріальну допомогу колишній дружині,  яка згідно з ч.2 ст.76 Сімейного кодексу України після розірвання шлюбу має право на утримання, і її колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив законне і обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України колегія суддів

 У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 26 листопада 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: