Справа №  2-а-1352/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року                                                                                      м. Косів

        Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Бельмеги М.В., з секретарем Сусак В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Коломийського взводу  прапорщика міліції Ліска Ігора Вікторовича, Управління ДАІ УМВС в Івано-Франківській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

  в с т а н о в и в :          

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

      Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що постановою інспектора ІДПС Коломийського взводу прапорщика міліції Ліска І.В., серії АТ №182714 від 27.08.2010 року визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн.  Постанова про накладення на нього штрафу є незаконною та підлягає скасуванню. У вказаній постанові інспектор вказує, що він, в с.Шепарівці Коломийського району перевищив встановлену в населеному пункті швидкість, тобто рухався зі швидкістю 89 км/год. З даним правопорушенням він не згідний, оскільки він фактично рухався автомобілем марки «ВАЗ-2107»зі швидкістю біля 63 км/год., по крайній правій полосі дороги на дорозі із двома смугами руху в одному напрямку. При цій швидкості його випередив автомобіль-джип марки «Тойота Прадо»чорного кольору, який рухався по крайній лівій смузі руху. Випередження автомобіля відбулося приблизно за 50-80 метрів до місця де стояли працівники ІДПС, які його зупиняли, але він не зупинився. Оскільки він їхав після вказаного автомобіля, відповідач зупинив його і показав швидкість руху автомобіля марки «Тойота Прадо»- 89км/год. Під час винесення постанови він оскаржував дане правопорушення і просив відповідача скласти протокол із зазначенням фактичних обставин події, однак інспектор відмовився та виніс постанову. Під час фіксування правопорушення було допущено ряд порушень, а саме: відповідач на його вимогу не склав протокол та не вручив йому під розписку копію та виносячи постанову також не вручив йому копію постанови. Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана в протоколі належить саме до його автомобіля. Постанова винесена відповідачем без всебічного, повного, об’єктивного та законного розгляду. Вважає дії інспектора неправомірними, а постанову незаконною, Оскільки він неотримав вказаних документів то не мав можливості оскаржити їх у встановлений термін, копію постанови отримав тільки одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.11.2010 року, які йому були вручені 03.03.2011 року, а тому вважає, що пропустив строк з поважних причин. Просить позов задоволити.

      Відповідачі  в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі.

          Суд вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АТ № 182714  від 27.08.2010 року, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 27.08.2010 року біля 12.30год. в с.Шепарівці, Коломийського району,  перевищив швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 89 км/год чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що накладено на нього штраф в розмірі 255грн.

Про те вказана постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав.

Так свідки ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суду пояснили, що 27.08.2010 року вони разом із ОСОБА_1 проїзджали в с.Шепарівці Коломийського району. Водій постійно рухався по правій крайній смузі дороги зі швидкістю в межах 60 км/год. Перед тим, коли їх зупинили працівники міліції їхній автомобіль на великій швидкості обігнав автомобіль-джип, чорного кольору. Вони бачили, що працівники міліції зупиняли іномарку, однак вона не зупинилася. Оскільки їхній автомобіль рухався наступним то інспектор ДАІ зупинив їх. В результаті чого на ОСОБА_1 було накладено штраф не зважаючи на його заперечення.

При винесенні постанови порушено права позивача передбачені ст.268 КУпАП, а саме особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права.

Відповідно до Закону України «Про міліцію», співробітник міліції повинен припиняти адміністративні правопорушення, а не спостерігати за правопорушенням, яке відбувається в його присутності. Сам факт не припинення правопорушення позбавив особу, яка керувала транспортним засобом можливості об»єктивно оцінити те, що відбувалося на місці і вказати інспектору на можливі причини помилкової фіксації швидкості автомобіля, що в свою чергу ставить під сумнів місце, час та швидкісний режим зазначений в постанові про правопорушення.

В п.п.12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожно-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом автомобілів без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоках транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.4 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення,  що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана  скласти  протокол  про адміністративне правопорушення відповідно  до  вимог  статті  256  цього  Кодексу,  крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного   правопорушення,  передбаченого  статтею  185-3 цього  Кодексу.  Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

          Згідно ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.          

          Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки висновок в постанові від 27.08.2010 року серії АТ  № 182714 про те, що водієм транспортного засобу порушено ПДР, помилковий.          

Таким чином суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП.

          На підставі наведеного, ст.ст. 6, 18, 19, 69, 70, 71, 106 КАС України, ЗУ «Про міліцію», ст.ст. 247, 287, 288 КУпАП та керуючись ст.ст.159 –163 КАС України, суд –

                                               п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови, як такий, що пропущено з поважної причини.

Визнати недійсною та скасувати постанову серії  № 206538    від 22.01.2011 року, винесену ІДПС Коломийського ВДАІ прапорщиком міліції Ліска І.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді  255грн. за скоєння ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а у подвійному розмірі 510грн., а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.   

Постанова суду оскарженню не підлягає.

       СУДДЯ: