Справа № 11-16/08                                                           Головуючий в І інстанції Каліновська В.С.

ст.125 ч.2 КК України                                            Доповідач в апеляційній інстанції Олексюк Я.М.

 

 

 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

м. Луцьк                                                                                    01 лютого 2008 року

 

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області у складі:

                                         головуючого  судді  - Олексюка Я.М.,

                                         суддів - Матата О.В., Оксентюка В.Н.,

                                         засудженого - ОСОБА_1,

                                         захисника - ОСОБА_2,

                                         потерпілого - ОСОБА_3,

 

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 14 листопада 2007 року,  яким

         ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з незакінченою вищою освітою, не одружений, студент ВДУ, не судимий,

засуджений за ст.125 ч.2 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 170 годин.

Запобіжний захід засудженому залишено попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_3  2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.  

         Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах , -

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

         Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що              20 серпня 2007 року приблизно в 03 годині, знаходячись на подвір'ї будинку родини ОСОБА_3 в с. Сарнівка  Луцького району, на ґрунті неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 удар в ліве коліно, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

         В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, просить скасувати вирок, а справу відносно нього закрити, оскільки щодо його дій по тому ж факту існує постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, а також те, що суд першої інстанції не в повному об'ємі дослідив докази, та не допитав свідка, який заперечує факт нанесення удару потерпілому     ОСОБА_3.

         Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, засудженого, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

         Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, які обґрунтовано покладені в основу вироку, а також його діям дана правильна юридична оцінка.

         Так, факт конфлікту вночі у дворі будинку за місцем проживання потерпілого ствердив як сам підсудний так і свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5

         З показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що коли він вийшов з будинку, то почав розбороняти хлопців. Тоді ОСОБА_1 вдарив його в ліве коліно.

         Факт нанесення удару потерпілому ствердили також свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

         Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забою лівого колінного суглобу і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

         Підстав сумніватися в правдивості показань потерпілого і свідків у суду не було, а тому він обґрунтовано поклав ці покази в основу обвинувального вироку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 125 ч.2  КК України.

         Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, особи засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, навчається, а тому обґрунтовано призначив покарання ближче до нижчої межі передбаченої в санкції статті 125 ч.2 КК України.

         Посилання засудженого на те, що по даному факту існує постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи не заслуговують на увагу, оскільки дільничний інспектор  Луцького РВ УМВС України у Волинській області не наділений правом вирішувати питання про порушення чи відмову в порушенні справ приватного обвинувачення, тому що відповідно до ст. 27 КПК України справи про злочини, передбачені ст. 125 КК України порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, і в цих справах дізнання і досудове слідство не проводиться. 

         За таких обставин, підстав для скасування вироку та закриття справи про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не знаходить.

         На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

У Х В А Л И Л А :

 

         Вирок  Луцького міськрайонного суду від 14 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

 

 

Головуючий   \ підпис \  Олексюк Я.М.

Судді  \ підпис \   \ підпис \ Матат О.В., Оксентюк В.Н.

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду Волинської області                               Я.М. Олексюк