печерський районний суд міста києва

 

 

 

Справа № 2-9-1/08

                рішення

іменем України

 

            28 січня 2008  року 

            Печерський районний суд м. Києва у складі:

            головуючого -                       судді    Горяйнова А.М.

            при секретарях -                   Степановій О.С. та  Воронець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  про  відшкодування  матеріальної та моральної  шкоди, завданої у  дорожньо-транспортній  пригоді,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_1 звернулась  до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з нього  на її користь матеріальну  шкоду у розмірі   824,33 грн.,  та компенсацію завданої моральної  шкоди у  розмірі 7500 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 09.07.2004 року у м. Києві,  користуючись  послугами маршрутного   таксі,    вона потрапила  у  дорожньо-транспортну  пригоду,  внаслідок  якої  отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дорожньо-транспортна  пригода сталась з внаслідок  порушення  водієм маршрутного таксі  ОСОБА_4 правил  дорожнього руху.

У зв'язку з  дорожньо-транспортною пригодою крім отриманих тілесних ушкоджень позивачці завдані душевні, фізичні та психічні страждання.

Власником джерела  підвищеної  небезпеки - автомобіля  «Мерседес-Бенц 208D», який  виконував  рейс,  був  ОСОБА_2, який, з точки зору   позивачки    повинен   був нести  відповідальність  за завдану  їй  матеріальну та  моральну шкоду.

В  судовому засіданні позивач  змінила   позовні  вимоги та  збільшила   їх   розмір.

Так, позивач  збільшила  до 22000 грн.  розмір   компенсації  завданої   їй моральної   шкоди  та  попросила   стягнути її  та завдану  матеріальну  шкоду  у розмірі   824,33 грн. з ОСОБА_3, який  на  час   дорожньо-транспортної пригоди  був  володільцем автомобіля «Мерседес-Бенц 208D».

В обґрунтування  своїх  вимог   позивачка послалась на обставини, викладені  у  позовній  заяві.

Представник позивачки  в  судовому  засіданні   позовні вимоги підтримав  повністю  з  цих же  підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що на  час  дорожньо-транспортної  пригоди  він  не  був  володільцем автомобіля  «Мерседес-Бенц 208D», оскільки  на підставі договору оренди   від 15.08.2003 року  передав   його ОСОБА_3.

Співвідповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав  частково  в частині стягнення матеріальної шкоди у  розмірі 824,33 грн.  та   маральної  шкоди  у  розмірі 175,67 грн. В іншій  частині  вимоги  про  відшкодування моральної   шкоди  ОСОБА_3 вважає необґрунтованим та не  доведеними.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про причини  своєї  неявки  суд не повідомив.

У  відповідності до ст. 169 ЦПК України  судом  було  визнано  можливим  розглядати справу  у  відсутності   третьої особи ОСОБА_4.

З'ясувавши обставини  справи, та перевіривши  їх наданими сторонами доказами, суд вважає  необхідним позов  ОСОБА_1 задовольнити частково з наступних підстав.

Судом  встановлено, що 09.07.2004 року приблизно о 06 год. 15 хв. водій ОСОБА_4, керуючи мікроавтобусом «Мерседес-Бенц 208D», номерний  знак НОМЕР_1, скоїв наїзд на тролейбус «ТР-14» б/у-14 під керуванням водія ОСОБА_5.

Дорожньо-транспортна  пригода  сталася  з  вини  водія ОСОБА_4, який  порушив  вимоги  п. 12.1 та 12.3 Правил  дорожнього   руху України.

Внаслідок  зазначеної  дорожньо-транспортної  пригоди позивач ОСОБА_1 отримала легкі  тілесні   ушкодження.

Зазначені обставини підтверджуються копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.07.2004 року винесеної інспектором дізнання ВДАІ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Никифоровим В.Ю.,  актом  судово-медичного  дослідження  № 2155/є   від 30.11.2005 року та актом судово-медичного   дослідження  № 700/є від 16.06.2006 року.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім  цього, у відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що 15.08.2003 року  між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  було  укладено  договір  оренди автомобіля «Мерседес-Бенц 208D», згідно  якому відповідач  отримав  у   володіння та   користування   зазначений  автомобіль  на період  до 15.08.2006 року.

Судом  також  встановлено, що   водій  ОСОБА_4, на  час   дорожньо-транспортної  пригоди   знаходився  у  фактичних трудових  правовідносинах  із  суб'єктом  підприємницької  діяльності   ОСОБА_3  та    виконував  роботу   водія  маршрутного таксі.

Відповідачем ОСОБА_3 в  судовому засіданні було визнано, що  внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди  від 09.07.2004 року   позивачці  була  завдана  матеріальна шкода  у розмірі 824,33 грн., а  також  визнано обов'язок  щодо  відшкодування матеріальної та моральної    шкоди  позивачці.

Суд вважає, що внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди позивачка зазнала моральної шкоди, яка виявилася у душевних  переживаннях,  викликаних  заподіянням  їй тілесних   ушкоджень та   їх  лікуванням, а також  порушення звичного способу життя позивачки.

З урахуванням характеру і тривалості немайнових втрат  позивачки  розмір  завданої   їй моральної  шкоди  суд  оцінює  у  3000 грн. 00 коп.

У  відповідності до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Оскільки ОСОБА_3 є  особою, яка повинна  відповідати  за спричинену   позивачці  матеріальну та моральну  шкоду, суд вважає необхідним  стягнути з  нього   на користь ОСОБА_1  компенсацію  завданої   їй  моральної   шкоди  у  розмірі   3000 грн.  00 коп.

 

 

 

 

 

 

 

 

Суд не вбачає підстав для покладення на відповідачів солідарного обов'язку з відшкодування завданої позивачу шкоди за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 1190 ЦК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3. на користь позивачки також  слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в сумі 51,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 1172, 1187, 1190, ЦК України, ст. ст. 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

 

Вирішив:

 

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 - задовольнити  частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду   у розмірі  824 грн.  33 коп., компенсацію  завданої  моральної  шкоди у  розмірі  3000  грн. 00 коп. та  судові  витрати у розмірі 51 грн. 00 коп., а  всього 3875 грн. 33 коп.

В  задоволенні  іншої  частини позову  ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набере законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення    може  бути  оскаржено  в  апеляційному   порядку  до  апеляційного суду м.  Києва.

Заяву  про апеляційне оскарження   рішення  може  бути  подано   протягом десяти  днів  з  дня  проголошення   рішення. Апеляційна  скарга на рішення  суду   подається  протягом  двадцяти  днів   після  подання  заяви про апеляційне  оскарження.

Заява  про апеляційне  оскарження  та  апеляційна скарга  подаються  апеляційному  суду через  Печерський районний   суд  м.  Києва

 

            Суддя