Дата документу: 12.05.2011

Справа № 2-а-232/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 року                                                                                     м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі: Войтенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі  адміністративну  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який у ході розгляду справи було змінено, до Прокуратури Запорізької області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії, зазначивши наступне.

15.09.2006року поштовим відправленням позивачем отримано лист Прокуратури Запорізької області від 13.09.2006року №04/2-205-98. У зазначеному листі, на думку позивача, зазначено незрозумілі та недостовірні відомості, які стосуються особисто позивача.

Позивач вважає, що дії Відповідача щодо надання у листі від 13.09.2006року неповної, недостовірної, незрозумілої інформації незаконними та просить суд зобов’язати відповідача надати зрозумілу, повну достовірну інформацію щодо подій та обставин, викладених у зазначеному листі.

У  судовому  засіданні позивач  підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у адміністративному позові, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

    Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до наступного висновку.

Судом на підставі ст. 2 КАС України перевірено чи оскаржувані дії, або бездіяльність суб’єкту владних повноважень відповідають вимогам чинного законодавства, а саме вчинені вони на підставі закону та в межах їх повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав і свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, тобто судом встановлено.  

Відповідно до ст. 3 КАС України під справою адміністративної юрисдикції розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.   

Відповідно до п. 8 ст. 3 КАС України, позивач —особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно  ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень,  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення  покладається на відповідача.

Так судом, встановлено, що 13.09.2006 за вих. № 04/2-205-98, прокуратурою Запорізької області надано відповідь на звернення ОСОБА_1, які надійшли до прокуратури області 14.08.2006, 15.08.2006, 16.08.2006, 21.08.2006, 23.08.2006, а також 01.09.2006 (датовані заявником 14.08.2006, 15.08.2006, 16.08.2006, 21.08.2006, 22.08.2006 та 17.08.2006 відповідно).

Звернення ОСОБА_1 розглядалися прокуратурою Запорізької області відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Зокрема, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, як подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Виходячи зі змісту ст.ст. 18,19 цього Закону громадянин при розгляді заяви чи скарги має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги, а орган державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, зобов’язаний письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Також встановлено, що з 10.08.2006 по 28.08.2006 до прокуратури області надійшло 7 звернень ОСОБА_1, у зв'язку з чим  прокуратурою області однією відповіддю у місячний строк надавалася відповідь на декілька звернень ОСОБА_1, що не суперечить вимогам Закону України «Про звернення громадян».

Так, 13.09.2006 за вих. № 04/2-205-98, прокуратурою області надано відповідь на звернення ОСОБА_1, які надійшли до прокуратури області 14.08.2006, 15.08.2006, 16.08.2006, 21.08.2006, 23.08.2006, а також 01.09.2006 (датовані заявником 14.08.2006, 15.08.2006, 16.08.2006, 21.08.2006, 22.08.2006 та 17.08.2006 відповідно).

Таким чином, відділом нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури області  вказане звернення розглянуто в межах повноважень, передбачених ст.ст. 99-1, 227 КПК України, а ОСОБА_1 надано відповідь в частині законності дій співробітників прокуратури Заводського району м.Запоріжжя, а також обґрунтованості рішень, прийнятих в порядку ст. 97 КПК України за його зверненнями.

З твердженняи ОСОБА_1 про те, що з відповіді незрозуміло, які саме звернення розглядалися, суд не може погодитися. З наявної копії відповіді вбачається, що розглядалися звернення:1) ОСОБА_1; 2) адресовані до прокуратури Запорізької області; 3) щодо неналежного розгляду прокуратурами Заводського району та області попередніх звернень ОСОБА_1 та з інших питань; 4) тих, що надійшли до прокуратури області до дати надання відповіді –13.09.2006. До того ж у подальшому тексті відповіді суть питань, викладених у зверненнях, ще більше конкретизується.

Іншої конкретизації у відповіді заявнику реквізитів звернень, що розглядалися, зокрема зазначення дат усіх звернень, їх найменувань, зазначених заявником,  Закони України «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про прокуратуру»- не вимагають.  

Також відповідь на звернення є достатнім чином мотивованою. Згідно зі змістом вказаної відповіді, звернення ОСОБА_1 від 10.08.2006 для розгляду по суті було спрямовано до прокуратури Заводського району м.Запоріжжя. За результатами розгляду вказаного звернення ОСОБА_1 прокуратурою району було надано роз’яснювальну відповідь.

В той же час, скаржнику повідомлено, що його звернення щодо зламу замку особистої тумбочки у приміщенні  СДПЧ-2 прокуратурою області  07.09.2001 за вих. № 04/2-205-98 спрямовано до Орджонікідзевського РВ ЗМУ та у подальшому до Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в області для перевірки відповідно до вимог ст. 97 КПК України. За результатами його розгляду Заводським РВ ЗМУ 23.10.2001 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України. Крім того, судом встановлено, що постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2002року, скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.10.2001року –залишено без задоволення, яку ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19.06.2002року –залишено без змін, а постановою Верховного Суду України від 28.08.2002року –відмовлено ОСОБА_1 у витребуванні матеріалів справи.

Скаржнику повідомлено, що прокуратурою Заводського району м.Запоріжжя 10.03.2006 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб СДПЧ-2.

Також, скаржнику було роз’яснено, що законність вказаних рішень перевірено прокуратурою області та підстав для їх скасування не встановлено.

ОСОБА_1 повідомлено, що прокуратурою області не було встановлено порушень законодавства в діях співробітників прокуратури Заводського району м.Запоріжжя під час проведення перевірок за його зверненнями.

Також, під час проведення перевірок   факти,   на   які   вказував   ОСОБА_1 у своїх зверненнях свого об’єктивного підтвердження не знайшли.

В ході розгляду вказаних звернень прокуратурою області були проведені ретельні перевірки за результатами яких скаржнику надані обґрунтовані та своєчасні відповіді.

Інших доводів які б свідчили про надання недостовірної та незрозумілої інформації позивачем не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає неправомірності в діях Відповідача щодо надання у листі від 13.09.2006року №04/2-205-98 неповної, недостовірної, незрозумілої інформації, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 158-163  КАС  України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови суду було виготовлено16.05.2011року.

Суддя:                                                                                І.А.Крамаренко