Справа №2-1506/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 червня 2007 року                                                                                     м. Запорожжя

Жовтневий районний суд м. Запорожжя у складі: головуючого судді Мінасова В.В., при  секретарі Працевитому Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запорожжя справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та встановлення порядку в спілкуванні з нею,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки у якому вказав, що від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачкою не склалося, шлюбні відносини припинені з грудня 2006 року, у суді знаходиться цивільна справа за його позовом до відповідачки про розірвання шлюбу. У грудні 2006 року відповідачка разом із донькою без пояснень переїхала жити до своєї матері. У зв'язку з неприязним відношенням до позивача відповідачка чинить перешкоди у його спілкуванні з донькою. З грудня 2006 року ОСОБА_2 не допускає позивача до доньки, у зв'язку з чим він позбавлений можливості брати участь у її вихованні. Врегулювати проблему мирним шляхом неможливо. Просить встановити наступний порядок спілкування з донькою: кожну суботу та неділю з 09-00 годин суботи до 20-00 годин неділі за місцем проживання відповідача.

У судовому засіданні позивач та його представник наполягають на вимогах позову. Позивач пояснив, що через неприязне відношення відповідачки до нього, яке стало наслідком припинення шлюбних відносин, ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні з донькою, відмовляє у зустрічах, не надає можливості матеріально її забезпечувати та займатися вихованням.

Відповідачка у попередньому судовому засіданні надала заперечення проти позову, у якому вказала, що з 2000 року вона з позивачем проживає однією сім'єю, після сварки ОСОБА_1 вигнав відповідачку з дитиною з квартири, де вони мешкали. Тривалий час ОСОБА_2 находилася разом із донькою у лікарні на стаціонарному лікуванні. Після поліпшення здоров'я доньки на стаціонарному лікуванні знаходилася сама відповідачка. За весь цей час ОСОБА_1 приходив до лікарні і спілкувався із донькою. Після закінчення лікування позивач дзвонив відповідачці і разом із донькою вони ходили на спільні прогулянки. Відповідачка наполягає на тому, що сам позивач не має бажання займатися вихованням доньки і тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідачка та її представник у судове засідання 11 червня 2007 року не з'явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином в попередньому судовому засіданні під розписку. Відповідачка та її представник про поважність причин неявки в судове засідання не повідомили.

Тому суд не може визнати причини неявки в судове засідання вказаних осіб поважними, через що, відповідно до ч. 2, 4 ст. 169 ЦПК України, вважає за необхідне вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, від якого, як вбачається зі свідоцтва про народження, мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4. пояснив, що являється батьком позивача. Останній раз від бачив онуку ОСОБА_3 у першій половині січня 2007 року, оскільки відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з нею. Також пояснив що ним неодноразово робилися спроби по телефону домовитися з відповідачкою про зустріч з онукою, але вона не погоджувалася. Його син, ОСОБА_1, не бачив доньку з того моменту, коли відповідачка разом із нею переїхала жити до своєї матері.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо).

Частиною 3 ст. 157 СК України встановлено, що той із батьків, з ким проживає дитини, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Судом встановлено, що відповідачка дійсно чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з донькою, жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у запереченні на позов, не додала, тому у суду є всі підстави задовольнити вимоги позивача.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 224-226, ЦПК України, ст. 153, 157, 159 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та встановлення порядку в спілкуванні з нею задовольнити.

Встановити КОСОБА_1 наступний порядок спілкування з донькою ОСОБА_3: з 09-00 годин кожної суботи до 20-00 годин кожної неділі за місцем його проживання.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.