Справа №  2-а-2145/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 травня 2011 року

Суддя  Дебальцевського    міськго  суду Донецької області   Сухоручко Ю.О., розглянувши  у  скороченому судовому  провадженні     адміністративну  справу за   адміністративним позовом   ОСОБА_1 до  Управління пенсійного Фонду України в. м. Дебальцеве   про  визнання неправомірною відмову у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії, стягнення  недоотриманої  суму підвищення до пенсії суд -          

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

                  У    Дебальцевський    міський   суд Донецької області звернувся  ОСОБА_1    з   адміністративним  позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Дебальцеве  про   визнання     неправомірною    відмови    у  виплаті      недоотриманої    суми      підвищення   пенсії,  зобов»язання     виплачувати     підвищення   до  пенсії     з  24.12.2010 року,   обґрунтувавши  свої вимоги тим, що він  народився  у ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідно до ст. 1  Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01  січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії .

           Ухвалою Дебальцевського міського суду від 18.04.2011 року відповідно до ст.183-2 КАС України за позовом позивача відкрито скорочене провадження, відповідно до ст.102 КАС України поновлений пропущений строк для звернення до суду.

            У    своїх    запереченнях  відповідач     посилається  на те, що    позивач  отримує пенсію в Управлінні ПФУ в м.Дебальцеве. Відповідно до ст.6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.06р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.          

            Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01.01.06р., а статтею 6 –протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни ”.

             Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.6 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 111 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено підвищення до пенсії “дітям війни” особам , які були признані інвалідами  ( крім тих, на кого поширюється Закон України “ Про статус ветеранів війни, гарантій їх  соціального захисту ”)  в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії  з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.08р. –19,35 грн., з

01.10.07р. –19,75 грн. В пенсійної справі відсутня довідка МСЕК  про встановленні групи інвалідності, в зв’язку з тим  надбавка  “ Дітям війни ” не виплачувалася.   

          09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

         Однак, оскільки ст. 7 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то  і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

          Згідно до пункту 5 статті 18 Закону України від 09.07.2003р. № 1058- IV “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.

           Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

           Відповідно до частини 2 статті  73 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів  страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

            У зв‘язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

            Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.  

             Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: “ Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.

             Відповідно до ст.14  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

              Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.41 розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

              Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв‘язку з прийняттям нової редакції  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

              Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01 08 року.

              Для врегулювання ситуації, 28.05.08 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

              Таким чином,  розмір надбавки “ Дітям війни ” визначається автоматично по тих особових рахунках , по яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 року по 02.09.1945 року , та відсутнє  підвищення відповідно до Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту ”.

              На підставі вищевикладеного Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве  не порушено прав позивача , підвищення “Дітям війни” виплачується управлінням Пенсійного фонду  України в м. Дебальцеве відповідно до чинного  законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати , але на підставі Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито ” від 21.01.1993 року за № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.

              Просив відмовити у задоволенні позову в  повному обсязі.

              Дослідивши матеріали справи, на підставі ст. 183-2 ч.4 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому проваджені суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.  

              Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги   підлягають      частковому  задоволенню з наступних підстав.

               Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1    народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач ОСОБА_1    є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що  є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

                   Виходячи із того, що позивач  ОСОБА_1    є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

                   Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний  захист дітей війни"- дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію зазначеної норми (ст.6 Закону   №2195-IV) було зупинено  на 2006рік згідно Закону України №3235-IV від 20.12.2005р., тому у позивача  не   було  підстав на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у 2006році.

У 2007році, статтею 71  Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (Закон №489-V) від 19.12.2006року,  було зупинено дію ст.6 Закону   №2195-IV.

Рішенням  Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007року  положення ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" , в частині зупинення дії ст.6 Закону   №2195-IV, були визнані такими , що не відповідають Конституції України,  неконституційними.  Таким чином з дня ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України,  положення ст.6  Закону   №2195-IV, повинно  було  застосовуватись.

               Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2007 рік.

Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції. Законом України  ,,Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, а саме ст. 73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними), то вони оголошуються не чинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

               За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов’язання нарахувати та виплатити    недоплачену   щомісячну  державну соціальну  допомогу, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягають задоволенню повністю.

               Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, які внесені Законом України ,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо  нарахування соціальної допомоги , як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 22.05.2008 року ( день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” ( які були внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

                За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену   щомісячну  державну соціальну  допомогу, як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року підлягають задоволенню повністю.

                Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у  межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   

                 Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких, є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

                 Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії  або щомісячного   грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.   

                  Таким чином, за період з 01.01.2009 року до 31 грудня 2009 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними з 01 січня 2009 до 31 грудня 2009 року.   

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену   щомісячну  державну соціальну  допомогу, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року підлягають задоволенню повністю.   

                 У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.              

                 Позовні вимоги про   зобов"язання   нарахування  підвищення пенсії за 2010 р. з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2010рік" дію ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

          Позовні вимоги про   зобов"язання   нарахування  підвищення пенсії за 2011 р. з 01.01.2011р. року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2011 рік" дію ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

                                      Однак, предметом спору по даній цивільній справі є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування та виплатити державну соціальну допомогу. Визначення розміру нарахування, у вказаних правовідносинах, є функцією по даній справі - відповідача. У зв'язку з цим, суд вважає, що в цій частині - визначення конкретної суми допомоги, позовні вимоги не підлягають задоволенню

                    Відповідно до ст.2 КАС  України-   завдання    адміністративного    судочинствав  є  захист   прав, свобод   та  інтересів    фізичних  осіб,  прав  та  інтересів   юридичних  осіб   у  сфері    публічно-правовихь   відносин    віжд  порушень    з боку    органів   державної  влади, органів    місцевого с амоврядування, їхніх    посадових   і  службових  осіб, інших суб»єктів   при  здійсненні    ними   владних   управлінських функцій   на  основі  законодавства,  у   зв»язку    з чим    захисту   підлягвють  тільки   порушенні права,  а  не  ті  які   можуть  бути   порушені  у  майбутньому.   Таким чином суд    не   вбачає    підста    для  задоволення    позовних  вимог  в   частині     зобов»язання      Управління  пенсійного      фонду   України   у  м. Дебальцеве    виплачувати     педвищення  до  пенсії   відповідно  до  ст.  6   Закону   України  «Про    соціальний  захист   дітей  війни» в подальшому,  обмежившись  датою    ухвалення  рішення.       

                    Враховуючи наведене, слід зобов’язати УПФУ в м.Дебальцеве  здійснити  нарахування та виплату  ОСОБА_1      підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 2412.2010 року, з урахуванням  проведених виплат.

.                     Відповідно до п. 34 ст. 4Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.   

                   На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007,  ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ЗУ  ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ  ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік ” Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100,102,104, 105,158-163, 183-2 КАС України,суд,-  

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

                     Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

                     Визнати      неправомірною    відмову    Управління    пенсійного  фонду   України  у  м. Дебальцеве  Донецької  області,  щодо    виплати   недоотриманої  суми   підвищення  до  пенсії    відповідно  до ст. 6  Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

                       Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.   Дебальцеве  Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 24.12.2010 року, з урахуванням проведених виплат.                        

                      Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.  Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції..   

                        Постанова  складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Дебальцевського

міського суду Ю. О. Сухоручко