Справа № 2-а-2210/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  24.03.2011                                                        м.Калуш    

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області  Кардаш    О.  І.

розглянувши у   порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом    ОСОБА_1  до    УПФ України в Калуському районі  про визнання дій неправомірними та зобов'язання до проведення перерахунку та виплати недоплаченого підвищення до пенсії дітям війни ,-

ВСТАНОВИЛА:   

            У своєму адміністративному позові позивачка просить постановити рішення, яким поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача по відмові виплатити їй підвищення до пенсії, як дитині війни неправомірними та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплатити  таке підвищення  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  що розраховується відповідно до ст. 28 Закону України «Про  загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», за період з 22.05.2008 рік по 11.01.2011 року та продовжувати і надалі виплату в повному обсязі.

      Ухвалою суду від 25 лютого 2011 року позовні вимоги в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період  з 22 травня 2008 по 23 серпня 2010 року включно залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Із поданого відповідачем заперечення вбачається, що пенсія позивачці виплачується у встановленому законодавством розмірі. Крім того нею пропущено шестимісячний строк на звернення до суду на вимоги, щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії.     

      Вивчивши  подані сторонами письмові докази  визнаю позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.     

Копією посвідчення № НОМЕР_1(а.с.5), підтверджено, що позивачка є дитиною війни та має право на пільги, встановлені законодавством  для дітей війни.     

Даний факт відповідачем  не оспорюється.   

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» мінімальний   розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.     

Відповідно до ч. 2   ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.     

Крім того рішенням від 22 серпня 2008 року № 10-рп2008   Конституційний Суд України   встановив, що  законом про Державний бюджет  не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин  це створює протиріччя у законодавстві,  і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а тому  Закон України  «Про соціальний захист дітей війни», зокрема і стаття 6 цього закону повинні безумовно виконуватися  відповідачем   у весь період його чинності.   

Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Тому  позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та  щодо зобов»язання його нарахувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закон України  «Про соціальний захист дітей війни»на час дії закону,  є обґрунтованим та підлягають до  задоволення.   

Відповідно до ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому нарахування недоплаченої допомоги позивачці, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку.

Щодо  вимоги позивача  про зобов”язання відповідача в подальшому виплачувати  пенсію відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виходячи з розміру мінімальної пенсії,  перераховуючи її надалі , відповідно до вимог діючого законодавства, то дана вимога не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку  органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб”єктів  при здійснення ними  владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином є неможливим зобов”язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти  порушення пенсійних прав позивача  в майбутньому. 

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України, постанови  прийняті в порядку  скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст.ст.19,22,46 Конституції України, ст.ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України N 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року, рішення Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік, ст.ст.1,10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду»№ 497 від 11.04.2000 року, ст.ст. 2,8,9,71,97,99,183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:  

                  Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Калуському районі  щодо не нарахування не виплати  в повному обсязі за період  з   23 серпня  2010 року на користь   ОСОБА_1 підвищення до  пенсії  у розмірі 30%    мінімальної пенсії за віком , передбаченого ст. 6  Закону України „Про соціальний  захист  дітей війни”, з врахуванням ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  та  виплачених сум - протиправними

                  Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Калуському районі  нарахувати  та виплатити    з  23 серпня  2010 року  ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30%    мінімальної пенсії за віком , передбаченого ст. 6  Закону України „Про соціальний  захист  дітей війни”,  з врахуванням ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”  та виплачених сум.

              Звернути постанову до негайного виконання.

                Відповідно до  ч.9 ст. 183-2 КАС постанова,  прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

               Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається  особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти  днів з моменту отримання копії постанови.

               Відповідно до ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду  апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ  :