Справа № 0907/2-а-3861/2011 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бойчука О.В.
з участю секретаря Кондратів Х.І.
з участю позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кафарського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про здійснення перерахунку пенсії та виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності як інваліду ІІ групи чорнобильцю 1 категорії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську провести перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплатити йому недоплачену суму державної та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов'язання Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську нараховувати та виплачувати основну та додаткову пенсію з урахуванням ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії та про визнання відмови відповідача щодо перерахунку пенсії та її виплати протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та забезпечити їй виплату за період з 01 червня 2010 року.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задоволити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, а також проти допущення постанови до негайного виконання.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача Кафарського О.В., дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання належного розміру державної та додаткової пенсії інваліда ІІ групи, інвалідність якої пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та йому встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.12.2009 року.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, інвалідність яких пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідачем не оспорювалось, тому на підставі ст. 72 ч.3 КАС України доказуванню не підлягає.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата якої відповідно до ст.53 Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно ч.5 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів. Такий порядок затверджено постановою КМ України від 30.05.1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. ст. 50, 54 вказаного Закону.
У відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Згідно ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність установлений з 01.07.2008 року-482 грн., з 01.10.2008 року 498 грн. Статтею 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлено у 2009 році в розмірах, що діяли у грудні 2008 року — 498 грн.
В жовтні 2010 року позивач звернулася письмово до відповідача про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську відмовило ОСОБА_1 у проведенні такого перерахунку.
Згідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення п. п. 12, 15 п. 28 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” про викладення в новій редакції статей 50 та 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними. За змістом п. п. 5, 6 наведеного Рішення положення Закону, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Вказане Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”.Визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України.
Отже, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії позивача з 02.06.2010 року застосуванню підлягає ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Тому відмову відповідача в проведенні з 02.06.2010 року перерахунку пенсії позивачу в розмірі, визначеному ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 наведеного Закону слід визнати неправомірною.
За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повинно було здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії, виходячи зі збільшеного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про Державний бюджет України” з 02 червня 2010 року. Тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності згідно ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача провести перерахунок державної та додаткової пенсії інваліда ІІ групи, захворювання якої пов'язане з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, згідно ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України „Про державний бюджет України” на відповідні роки, та виплатити йому недоплачену суму державної та додаткової пенсії з 02 листопада 2010 року відповідно до ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Щодо вимоги позивачки про визнання відмови відповідача щодо перерахунку пенсії та її виплати протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та забезпечити їй виплату за період з 02 червня 2010 року судом встановлено, що позивач є пенсіонером, відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 р., вона набула статусу “дитина війни”, тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” таким особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте відповідач, в порушення згаданих вище вимог Закону, здійснює виплати позивачу, яка має статус “дитина війни”, надбавки до пенсії в розмірі, що передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Однак, суд звертає увагу, що та чи інша постанова Кабінету Міністрів України не може змінити порядку та розмірів нарахування та виплати таких надбавок до пенсії передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про неправомірність відмови Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в перерахунку та виплаті позивачу підвищенні пенсії як дитині війни та зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 02 червня 2010 року.
Позивачка просить також допустити негайне виконання згідно ст. 256 КАС України у межах суми стягнення за один місяць, проте суд не вбачає підстав для задоволення даної вимоги, тому в цій частині вимогу слід залишити без задоволення.
Позивачка також ставила вимогу про зобов”язання відповідача виплатити їй конкретну суму заборгованості, провівши сама її нарахування, але суд вважає, що в цій частині вимогу слід теж залишити без задоволення виходячи з того, що відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення” нарахування розміру пенсії, яка підлягає до виплати, в тому числі і надбавок до пенсії, проводиться органами Пенсійного Фонду України, у функцію суду проведення та нарахування надбавок, доплат до пенсії не входить. Невиплата спірних сум не може вважатись як шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю. Суд, визнавши протиправною ( незаконною ) бездіяльність відповідача в частині невиплати спірних сум, повинен зобов”язати його усунути допущені порушення Закону шляхом зобов”язання до належного виконання вимог Закону.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 49, 50 ч. 1, 54 ч. 4, ст. 67 ч. 3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 ч.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, державної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02 червня 2010 року з урахуванням уже виплачених сум.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську нарахувати ОСОБА_1, підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 02 червня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки, та виплатити їй невиплачену суму підвищення до пенсії, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Довідка : постанова виготовлена в повному обсязі 31.05.2011 року
Суддя Бойчук О.В.