Справа № 2-551/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 травня 2011 року                                                                                           м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді:                                           Бондаренко О.І.

при секретарі:                                       Сидорчук О.П.

за участю позивача:                                  ОСОБА_1

представника позивача:                                ОСОБА_2

представника відповідача:                             Спірідонова В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства виробничо-торгова фірма «Агропромселбуд»про стягнення авансу, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства виробничо-торгова фірма «Агропромселбуд»про стягнення авансу, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.04.2008 року між ним та відповідачем укладено попередній договір №11/600-100, у відповідності до п.2 якого останній прийняв на себе зобов'язання, в строк до 30.12.2009 року набути у власність завершену будівництвом квартиру №100 на 16 поверсі першого під'їзду каркасно-монолітного будинку АДРЕСА_1, після чого протягом 60 календарних днів укласти з позивачем договір купівлі-продажу вказаної квартири.

Однак, незважаючи на повне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, щодо сплати в строк до 16.05.2008 року на поточний рахунок відповідача грошей в сумі 89430 грн., як авансу у рахунок наступного договору купівлі-продажу, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.05.2008 року, відповідач свої зобов'язання не виконав, договір купівлі-продажу вказаної квартири з позивачем не уклав.

Більше того, відповідач навіть не побудував будинок АДРЕСА_1 а також прострочив виконання своїх зобов'язань і щодо прийняття в строк до 30.12.2009 року об'єкту продажу в експлуатацію та оформлення на нього права власності з послідуючою державною реєстрацією.

В п. 9 вказаного договору сторони дійшли згоди, про те, що у випадку прострочення ППВТФ «Агропромселбуд»виконання взятих на себе зобов'язань, підприємство зобов'язується в десятиденний строк з дня прострочення виконання зобов'язання повернути позивачу кошти в сумі  89430 грн. та сплатити штраф у розмірі 10% від вищевказаної суми, що становить 8943 грн.

Окрім того, 15.02.2010 року в зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань, між позивачем та ППВТФ «Агропромселбуд»було укладено додаткову угоду до попереднього договору №11/600-100, відповідно до п.3 якої відповідач зобов'язався, повернути внесені ОСОБА_1 кошти в сумі 89430 грн. та сплатити штраф в розмірі 10% від вказаної суми, однак своїх зобов'язань по даній угоді відповідач також не виконав.

17.01.2011 року, бажаючи мирного врегулювання даного спору, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив в добровільному порядку виконати умови договору та повернути на його розрахунковий рахунок належні йому кошти в сумі 98373 грн., однак вказану заяву відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на 17.02.2011 року, загальна сума заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, становить 109187,58 грн.

Внаслідок неправомірних дій відповідача та небажання ним в добровільному порядку виконати взяті на себе зобов'язання позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

За наведених обставин позивач просить стягнути з приватного підприємства виробничо-торгова фірма «Агропромселбуд»на його користь кошти в сумі 109187,58 гривень, а також стягнути з відповідача 1091,88 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 3000  грн. за надання  правової допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, позов підтримали, просили його задоволити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

         Представник відповідача –Спірідонов В.В. позов визнав частково, надавши письмові заперечення, згідно яких зазначив, що на підставі попереднього договору № 11/600-100 від 21.04.2008 року та додаткової угоди до нього від 15.02.2010 року у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем у розмірі 98373,00 грн.

У додатковій угоді від 15.02.2010 року, якою розірвано попередній договір, не встановлений строк виконання зобов'язання відповідача щодо сплати на користь позивача коштів у розмірі 98373,00 грн., а тому у відповідності до ст. 530 ЦК України таке зобов'язання підлягає виконанню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги про його виконання.

17.01.2011 року позивач звернувся до відповідача зі заявою про повернення коштів, яка за своєю правовою природою є вимогою про виконання зобов'язання у розмірі 98373,00 грн., і термін виконання такого зобов'язання збіг 24.01.2011 року, а тому з 25.01.2011 року відповідач вважається боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, сума яка може підлягати стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі попереднього договору № 11/600-100 від 21.04.2008 року, додаткової угоди до нього від 15.02.2010 року та ст. 625 ЦК України складає суму у розмірі 98567,05 грн., з яких: 89430,00 грн. - сума внесеного авансу на підставі попереднього договору № 11/600-100, укладеного між сторонами 21.04.2008 року; 8943,00 грн. - штраф у розмірі 10% від суми авансу; 194,05 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Крім того, у відповідності до вимог чинного законодавства України попередній договір № 11/600-100 від 21.04.2008 року та додаткова угода до нього від 15.02.2010 року, якою розірвано попередній договір № 11/600-100 від 21.04.2008 року, підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів, у відповідності до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 року.

Пунктом 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а тому попередній договір № 11/600-100 від 21.04.2008 року та додаткова угода до нього від 15.02.2010 року є нікчемними та у відповідності до ст. 216 ЦК України зазначені документи не створюють правових наслідків, а тому взагалі вимоги про сплату штрафу, збитків від інфляції та 3% річних за невиконання грошового зобов'язання, які ґрунтуються на нікчемних договорах, заявлені безпідставно.

За таких обставин, представник відповідача вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає лише сума сплаченого авансу у розмірі 89430,00 грн., як наслідок нікчемного правочину щодо повернення в натурі одержаного на виконання такого правочину, як це передбачено ст. 216 ЦК України.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2008 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством виробничо-торгова фірма «Агропромселбуд», у письмовій формі був укладений попередній договір № 11/600-100, у відповідності до умов якого сторони зобов'язались у майбутньому укласти договір купівлі - продажу квартири однокімнатної № 100 на 16 поверсі першого під'їзду каркасно - монолітного будинку АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно п. 8 зазначеного договору, на підтвердження свого наміру щодо укладання договору купівлі - продажу квартири, 14.05.2008 року позивачем перераховано, в якості авансу, на рахунок відповідача суму у розмірі 89340,00 грн.

15.02.2010 року сторонами укладено додаткову угоду до попереднього договору, якою попередній договір № 11/600-100 розірвано, погоджено, що сума авансу у розмірі 89340,00 грн. підлягає поверненню позивачу та додатково, в якості штрафу, відповідач сплачує на користь позивача 10% від суми авансу, що складає суму у розмірі 8943,00 грн. (а.с.7)

Таким чином, на підставі попереднього договору № 11/600-100 від 21.04.2008 року та додаткової угоди до нього від 15.02.2010 року у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем у розмірі 98373,00 грн.

У додатковій угоді від 15.02.2010 року, якою розірвано попередній договір, не встановлений строк виконання зобов'язання відповідача щодо сплати на користь позивача коштів у розмірі 98373,00 грн., а тому у відповідності до ст. 530 ЦК України таке зобов'язання підлягає виконанню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги про його виконання.

17.01.2011 року, бажаючи мирного врегулювання даного спору, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив в добровільному порядку виконати умови договору та повернути на його розрахунковий рахунок належні йому кошти в сумі 98373 грн., про що свідчить її копія, однак вказану заяву відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.8).

За таких обставин термін виконання такого зобов'язання збіг 24.01.2011 року, а тому з 25.01.2011 року відповідач вважається боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 625 ЦК України також визначає, що боржник не звільняється відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань, він зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що позов заявлений 17.02.2011 року, а тому, з врахуванням терміну виконання зобов'язання, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 98 373,00 грн. лише на 24 доби, при цьому 7 діб у січні 2011 року та 17 діб у лютому 2011 року.

За таких обставин, оскільки індекс інфляції є статистичною інформацією, який визначає збільшення загального рівня цін за відповідний місяць, його застосування за певну кількість днів у місяці неможливо, а тому вимога про стягнення 7968,21 грн. збитків від інфляції є безпідставною, а 3% річних від суми простроченого зобов'язання за період з 25.01.2011 року по 17.02.2011 року складає суму у розмірі 194,05 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму внесеного авансу, в розмірі 89430 грн., штраф у розмірі 10% від суми авансу в сумі 8943 грн.,  3% річних від простроченої суми в розмірі 194,05 грн., а всього 98567,05 грн.

Відповідач відповідно до вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України повинен відшкодувати позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат за надання правової допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

          Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-торгова фірма «Агропромселбуд» на користь ОСОБА_1 89430 грн. суму внесеного авансу, 8943 грн. штрафу у розмірі 10% від суми авансу, 194,05 грн. –3% річних від простроченої суми, а всього 98567,05 грн.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-торгова фірма «Агропромселбуд» на користь ОСОБА_1 986 грн. витрат по сплаті судового збору, 108 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи , 2700  грн. за надання  правової допомоги, а всього: 3794 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

          Суддя: