ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої – Кравченко О.О., суддів - Харченка В.В., Васильченко Н.В., Матолича С.В., Шкляр Л.Т., при секретарі Мельник І.М., за участі представників позивачаРадкевича В.І., Шумана Р.О., та відповідача Шляхчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області на постанову Господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року у справі за позовом Кременецької державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року було задоволено позовні вимоги Кременецької державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області про визнання протиправним рішення.
В основу зазначених судових рішень покладено висновки про відсутність порушення державної дисципліни цін з боку позивача.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Держцінінспекція звернулася з касаційною скаргою, у якій просить постанову Господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається те, що розрахунки тарифів па платні послуги, застосовувалися позивачем, без дотримання механізму їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 р. № 51.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин справи і правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, вона не підлягає до задоволення.
Із матеріалів справи вбачається наступне.
За результатами проведеної перевірки дотримання порядку встановлення формування та застосування тарифів на послуги ветеринарної медицини відповідно до пунктів 10 та 25 плану роботи на І півріччя 2006 року, що надаються Кременецькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини. Державною інспекцією з контролю за цінами в Тернопільській області складено акт перевірки від 10 лютого 2005 року та прийнято 15 лютого 2006 року рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити в дохід державного бюджету 9617,70 грн. необґрунтованої виручки та стягнути штраф в сумі 19235,40 грн.
Прийняття зазначеного рішення обумовлено висновками акту перевірки, яким встановлено включення позивачем витрат в структуру регульованих тарифів понад установленні розміри, що призвело до перевищення встановленого законодавством граничного рівня рентабельності на 160-660%, в результаті чого позивачем необґрунтовано одержано виручку за період з 01.02.2005р. по 01.01.2006р. в сумі 9486,20 грн.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про ветеринарну медицину» Заходи щодо попередження і ліквідації хвороб тварин (крім зазначених у статті 28 цього Закону), лікування хворих тварин, лабораторні дослідження, ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва і сировини та всіх видів продукції на ринках здійснюються власниками тварин, тваринницької продукції за плату згідно з тарифами.
Відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини облдержадміністрації від 20.10.1997р. №12 „Про затвердження тарифів на послуги ветеринарної медицини", зі змінами, внесеними 16 травня 2000 року наказом Управління державної ветеринарної медицини облдержадміністрації №17, встановлено тарифи на платні послуги, що надаються установами державної ветеринарної медицини області різними організаціям, підприємствам, фірмам та громадянам.
Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що позивачем було застосовано встановлені належним чином та уповноваженим органом тарифи, у зв’язку з чим не допущено порушення державної дисципліни цін.
Скаржником не наведено обставин застосування позивачем інших, ніж встановлені державні фіксовані ціни (тарифи) або перевищення граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, як це передбачено статтею 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Колегією суддів не приймаються посилання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1992 р. №478 «Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів», оскільки зазначеним нормативним актом було встановлено джерела фінансування заходів ветеринарної медицини.
Колегія суддів дійшла думки, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно досліджені матеріали справи, встановлений дійсний характер спірних правовідносин і вірно застосовані норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону при цьому не допущено. Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України. Колегія суддів –
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча /підпис/ О.О.Кравченко
Судді /підпис/ В.В.Харченко
/підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ С.В.Матолич
/підпис/ Л.Т.Шкляр
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко