ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого:Чалого С.Я.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Бим М.Є.
Гордійчук М.П.
Кравченко О.О.
при секретарі : Безпалому Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного підприємства агентства безпеки бізнесу «ЮДВ ЮСТ» на постанову господарського суду Миколаївської області від 16 лютого 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року по справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства агентства безпеки бізнесу «ЮДВ ЮСТ» про стягнення штрафних санкцій у сумі 3040,0 грн., -
в с т а н о в и л а :
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства агентства безпеки бізнесу «ЮДВ ЮСТ» про стягнення штрафних санкцій у сумі 3040,0 грн..
В обґрунтування своїх вимог вказувало, що на підставі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», п. З, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314 зі змінами та доповненнями, внесених постановою КМУ від 10 січня 2002р. № 19 (далі - Положення), відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 1 місце і ввести їх в дію шляхом працевлаштування на них інвалідів. За даними наданого відповідачем «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004 рік» (форма 10-П1) на підприємстві не працювали інваліди. Тобто, відповідач не виконав встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів і не створив 1 такого робочого місця. За не зайняті робочі місця відповідач повинен був сплатити до 15 квітня наступного року штрафні санкції в сумі 3040 грн.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 16 лютого 2006 року , залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року, позов Миколаївського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів задоволено.
У поданій касаційній скарзі Приватне підприємство агентство безпеки бізнесу «ЮДВ ЮСТ», з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Стаття 19 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі — підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Частиною першою статті 18 названого Закону передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (далі — органи працевлаштування інвалідів).
Робоче місце інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі — Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року, № 314 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року, № 19, - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п.5).
Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування — підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
За ст. 19 Закону керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
З наведених норм права випливає, що обов'язок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов'язком їх працевлаштувати, органами працевлаштування не приймались заходи, визначені в ст.18 Закону щодо працевлаштування інвалідів на робочі місця у ПП агентство безпеки бізнесу «ЮДВ ЮСТ». Стаття 20 Закону № 875 передбачає відповідальність не за не створення робочих місць для інвалідів, а за їх не працевлаштування.
Суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували зазначені норми матеріального права і дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог Фонду.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення – про відмову у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Приватного підприємства агентства безпеки бізнесу «ЮДВ ЮСТ»задовольнити.
Постанову господарського суду Миколаївської області від 16 лютого 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства агентства безпеки бізнесу «ЮДВ ЮСТ» про стягнення штрафних санкцій у сумі 3040,0 грн..
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :