Справа №  1-59/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14.06.2011 року                                     Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                         Марущак Н.  М.

        при секретарі:                               Карабань З. І.,

        за участю прокурора:                     Чугаєва В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, освіта професійно-технічна, призовника, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 304 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18 вересня 2010 року  втягнув неповнолітнього ОСОБА_2 у злочинну діяльність та скоїв крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, за слідуючих обставин.

ОСОБА_1 18 вересня 2010 року,  близько 02 години, знаходячись разом із ОСОБА_2 неподалік місцевого будинку культури в с. Гостра Могила Ставищенського району Київської області,  вирішив скоїти крадіжку чужого майна з домогосподарства АДРЕСА_2. Після чого він, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 не досяг вісімнадцятирічного віку та  являється неповнолітнім, запропонував останньому скоїти крадіжку акумуляторної батареї автомобіля Москвич-2140 д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на території вищевказаного домогосподарства. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився, вступивши тим самим з ОСОБА_1 в попередній злочинний зговір. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 прослідували на територію вказаного домогосподарства, де  знаходився  автомобіль Москвич-2140, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, і з метою обернення на свою користь та особистого збагачення з моторного відділу даного автомобіля таємно викрали акумуляторну батарею 6СТ-60 «Источник»вартістю 199 гривень, що належить ОСОБА_3

З викраденими майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли, привласнивши викрадене на свою користь.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 304 КК України визнав повністю, суду показав, що ввечері 17 вересня 2010 року,  разом із своїм знайомим ОСОБА_2 пішов до місцевого клубу в с. Гостра Могила на дискотеку. Близько 2 години, вже 18 вересня 2010 року, він запропонував ОСОБА_2 викрасти акумуляторну батарею з автомобіля «Москвич” з домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_2, сказавши при цьому, що акумуляторна батарея потрібна для його мотоцикла і що вони на ньому будуть їздити. На вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився.  Прийшовши до вищевказаного домогосподарства, вони вдвох разом відкрутили в автомобілі клеми акумулятора, зняли акумуляторну батарею і віднесли до нього додому. Він знав, що ОСОБА_2  неповнолітній, оскільки з ним проживає по сусідству і підтримує дружні відносини.

У вчиненому підсудний щиро кається.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії кваліфікує за ст. 185 ч. 2, як  таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ст. 304 ч. 1 КК України, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем  проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи всі викладені обставини та беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочини, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, і міру покарання йому слід призначити в межах санкцій статей, за якими його визнано винним, за ч. 2  ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі, призначивши остаточну міру покарання за вчинені злочини відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КПК України не виїзджати за межі України без дозволу органу кримінально –виконавчої системи та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, бо саме така міра покарання, на думку суду, є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд розглянув питання про можливість застосування до підсудного ст. 69, 69-1 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Речові докази: акумуляторну батарею 6СТ-60 «Источник»слід залишити власнику ОСОБА_3 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81  КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                                                         з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України і призначити покарання йому покарання:

-          за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ст. 304 ч. 1 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Застосувати до ОСОБА_1 умови ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1- підписку про невиїзд не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі –акумуляторну батарею 6СТ-60 «Источник»залишити власнику ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд Київської області, протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

Суддя                                                                                Н.  М.  Марущак