Справа № 2-а-3.7.1-44/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 червня 2011 року  

                                        Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Семенової Л.М.,  

при секретарі –Торжинській М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

            В С Т А Н О В И В:

          28 лютого 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови ВЕ № 288406 від 22.02.2011 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення в розмірі 255 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22 лютого 2011 року об 11-20 год. на автодорозі «Одеса –Миколаїв»відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення на нього стягнення на суму 255 грн. Згідно постанови він, керуючи транспортним засобом «Рено Кліо», р/н НОМЕР_1 в зоні дії  знаку «обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год.», рухався зі швидкістю 70 км/год., перевищивши швидкість руху більш ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.9 б Правил дорожнього руху України. Проте свідчень, що підтверджують вчинення такого правопорушення ОСОБА_1 співробітник ДАІ, що склав постанову, не додає. Крім того позивач вказав на безпідставність такого обвинувачення, обумовлюючи це тим, що він дійсно керував автомобілем «Рено Кліо»в зазначений у протоколі час і його було зупинено співробітниками ДАІ, які пояснили йому, що він порушив ПДР і показали прилад виміру швидкості, яким було зафіксовано швидкість руху автомобіля, який рухався перед ним у його напрямку руху. Крім того, дорожнього знаку «обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год.»в районі с. Червоне, під час його зупинення співробітниками ДАІ, встановлено не було, що також підтверджується показаннями свідків на місці його зупинення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, але направив заперечення, згідно якого інспектор ДАІ діяв у межах своїх повноважень, а скоєння ОСОБА_1 зазначеного правопорушення підтверджується складеним протоколом та показаннями приладу Іскра-1 № 18799.

Згідно змісту протоколу від 22.02.2011 року 22 лютого 2011 року об 11 годині 20 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Рено Кліо», р/н НОМЕР_1, в зоні дії  знаку «обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год.», рухався зі швидкістю 70 км/год., перевищивши швидкість руху більш ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.9 б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).

В той же день за скоєне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена постанова про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 255 грн. (а.с. 7).

Згідно ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення за порушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Аналізуючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що підтверджень вини позивача у скоєнні вказаного правопорушення, крім викладених в протоколі обставин, які оспорюються поясненнями заявника в судовому засіданні та на місці складення протоколу не встановлено, а відтак і відсутні ознаки адміністративного правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому за таких обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід вважати таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-162 Кодексу  адміністративного судочинства України, -

                                           П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 288406 від 22.02.2011 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладення штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

                      Суддя                                                           Л.М. Семенова