Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09.06.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – судді Фазикош Г.В.,
суддів – Дроботі В.В., Мацунича М.В.,
при секретарі – Янкович К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Середнянської селищної ради Ужгородського району на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Середнянської селищної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи тим, що його звільнили з 25 березня 2004 року з посади підмінного пожежника місцевої пожежної охорони смт.Середнє за п. 8 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з закінченням строку трудового контракту незаконно, оскільки контракту він не укладав, а на роботу був прийнятий на невизначений строк. 08 січня 2004 року відповідач видав розпорядження про скорочення штату місцевої пожежної охорони, з яким позивач був ознайомлений 10 лютого 2004 року. В порушення вимог ст. ст. 49-2 та 43 КЗпП України, позивач був звільнення до спливу двохмісячного терміну від часу попередження та без згоди профкому.
У березні 2009 року позивач змінив позовні вимоги та просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Середнянської селищної ради від 25.03.2004 № 55 про звільнення позивача з посади підмінного пожежника місцевої пожежної охорони смт. Середнє за п. 8 ст. 36 КЗпП України;
- вважати позивача звільненим з вказаної посади за ст. 38 КЗпП України з 25.03.2009 року;
- стягнути з Середнянської селищної ради на його користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2004 по 08.02.2006 в загальній сумі 1997,69 грн., а з 09.02.2005 року по 25.03.2009 року в сумі 23887,50 грн. – всього 25885,19 грн.; вихідну допомогу в сумі 194,58 грн; 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди; 600 грн. витрат на правову допомогу (а.с. 36).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. визнано незаконним та скасовано розпорядження Середнянської селищної ради від 25.03.2004 № 55 про звільнення позивача з посади підмінного пожежника місцевої пожежної охорони смт. Середнє за п. 8 ст. 36 КЗпП України; визнано позивача звільненим з вказаної посади за ст. 38 КЗпП України з 23.06.2009 року; стягнуто з Середнянської селищної ради на його користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2004 по 25.03.2009 року в сумі 25885,19 грн.; вихідну допомогу в сумі 194,58 грн; 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди; 600 грн. витрат на правову допомогу ( а.с. 48-49).
Відповідачем Середнянською селищною радою подано апеляційну скаргу, у якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, рада просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати розпорядження Середнянської селищної ради від 25.03.2004 № 55 про звільнення позивача з посади підмінного пожежника місцевої пожежної охорони смт. Середнє за п. 8 ст. 36 КЗпП України; визнати позивача звільненим з вказаної посади за ст. 38 КЗпП України з 10 квітня 2009 року. У задоволенні решти вимог позивача відмовити.
Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні в апеляційній інстанції позивача, його представника, представників відповідача, перевіривши матері али справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60, 303 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням селищного голови смт. Середнє від 10 квітня 2003 року № 54, ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду підмінного пожежника в місцеву пожежну охорону смт. Середнє (а.с.5). Жодних вказівок про укладення із позивачем контракту у цьому розпорядженні немає. Представником відповідача, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не було надано допустимих доказів укладення такого контракту із позивачем, а взяті до уваги судом першої ін-станції результати прокурорської перевірки та заява про укладення трудових контрактів такими доказами не є. Крім того, можливість наявності такого контракту спростовується розпорядженням сільського голови смт. Середнє від 8 січня 2004 року, яким було попереджено працівників МПО і, в тому числі, позивача, про скорочення штату (а.с.6). Таким чином, трудовий договір між сторонами було укладено на невизначений строк і звільнення позивача за п. 8 ст. 36 КЗпП України – у зв’язку із закінченням строку дії трудового контракту та відповідне розпорядження від 25 березня 2004 року № 69 – є незаконним.
Рішенням 9-ї сесії Середнянської селищної ради 4-го скликання від 18 грудня 2003 року у зв’язку з відсутністю в бюджеті коштів на утримання місцевої пожежної охорони, передачею пожежного автомобіля на баланс іншої сільської ради, закінченням строку договору на оренду пожежної техніки та майна і закінченням трудових контрактів з позивачами - припинено діяльність місцевої пожежної охорони в смт Середнє з 01.01.2004. Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що мала місце ліквідація місцевої пожежної охорони смт. Середнє, у якій працював позивач, оскільки було припинено фінансування цієї організації, закінчились договори оренди майна та пожежного автомобіля, що унеможливлювало подальше функціонування місцевої пожежної охорони. Вказані обставини давали відповідачу підстави для звільнення позивача з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, причому при ліквідації організації згоди первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору із працівником не потрібно.
Судова колегія, визнаючи незаконним звільнення позивача за п. 8 ст. 36 КЗпП України, вважає за необхідне визнати його звільненним за п. 1 ст. 40 КЗпП України та змінити дату звільнення позивача.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. З розпорядженням сільського голови смт. Середнє від 8 січня 2004 року про скорочення штату позивача було ознайомлено 10 лютого 2004 року, тому датою його звільнення слід визнати 10 квітня 2004 року.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених, зокрема, в п. 1 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Позивачеві, на виконання припису Територіальної державної інспекції праці в Закарпатській області від 16.03.2004 № 14, згідно розпорядження селищного голови смт. Середнє від 25.03.2004 № 52/1, позивачу було виплачено вихідну допомогу у розмірі 3-х місячної заробітної плати, тому у задоволенні позовної вимоги про виплату вихідної допомоги слід відмовити.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції слід змініити через невідповідність висновків суду обставинам справи (п. 3 ст. 309 ЦПК України), та ухвалити нове рішення, яким визнати звільненим позивача з посади підмінного пожежника місцевої пожежної охорони смт. Середнє з 10 квітня 2004 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією організації. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання його звільненим за ст. 38 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу слід відмовити. В решті рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст..10.11, 303, п.2 ч.1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 314, 316, ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідача Середнянської селищної ради Ужгородського району –
- задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 червня 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Середнянської селищної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в частині зміни формулювання підстави звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги, відшкодування моральноїх шкоди та витрат на правову допомогу – скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення.
Визнати звільненим ОСОБА_2 з посади підмінного пожежника місцевої пожежної охорони смт. Середнє з 10 квітня 2004 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією організації.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання його звільненим за ст. 38 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу - відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча Судді: