А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д      З А К А Р П А Т С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

  У   Х   В   А   Л   А

    І м е н е м    У к р а ї н и

09.06.2011                                                                                                м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів  Крегула М.М.  (головуючого), Стана І.В., Марчука О.П.

З  участю прокурора -  Савка  В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  апеляцію ОСОБА_3 на  постанову  Ужгородського міськрайонного суду від  13 травня 2011  року,   якою   залишено без задоволення його скаргу   на постанову  старшого слідчого прокуратури Закарпатської області І.С. Бітляна від 05.04.2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом пошкодження гальмівного шлангу  на  його транспортному  засобі та замаху на його життя через  професійну діяльність, як журналіста.  

Постановою слідчого  від 05.04.2011 року на підставі ст. 6 п. 2 КПК України відмовлено  в порушенні  кримінальної  справи за відсутністю в діях невстановлених осіб складу злочину передбаченого ст. 171 КК України.

Постанова судді мотивована тим, що із зібраних та досліджених матеріалах по заяві  ОСОБА_3 підстав для порушення кримінальної справи не вбачається, а також  відсутні   достатні дані , які вказують на наявність ознак злочину,а  тому  слідчим  прийнято  обгрунтоване  рішення  про  відмову  в  порушенні  кримінальної  справи.  

           В  своїй   апеляції   ОСОБА_3  вказує  на  незаконність  постанови суду.   Зазначає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які підтверджують факт замаху на його життя, однак їм не було дано належної об’єктивної оцінки як слідчим так і суддею, зокрема,  висновку спеціаліста № 599 від 21.03.2011 року.

Причиною замаху  на  його  життя  він вважає свою  професійну діяльність  як журналіста. Вказує, що замах на його життя стався після прес - конференції начальника УМВС України в Закарпатській області Русина В.П., якому він задав запитання стосовно публікацій про махінації з банківськими грошовими коштами в сумі 3 млн. доларів США, в яких згадувалось призвіще заступника прокурора м. Ужгород ОСОБА_7 Саме його  ОСОБА_3 і вважає організатором нападу.

Вказує на  факт залякування та погроз невідомими  особами як щодо нього, так і щодо членів його родини.    Просить скасувати постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 13 травня 2011 року,  а справу повернути на новий судовий розгляд.

Заслухавши    суддю-доповідача, промову  прокурора, який  вважає, що  підстав  для  задоволення  апеляції  немає, перевіривши  матеріали, що  стали  пілставою  для  відмови  в  порушенні  кримінальної  справи, апеляцйний  суд вважає, що  апеляція  ОСОБА_3  підлягає  до  задоволення  з  таких  підстав.

          Із  матеріалів  справи  вбачається, що 15.03.2011 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області про  перевірку  факту пошкодження гальмівного шлангу  на  його транспортному  засобі та замаху на його життя через  професійну діяльність, як журналіста.  Оскільки, у  своїй  заяві  ОСОБА_3 навів  дані  про  підозру  у вчиненні  цього невідомими особами  за участю працівників  прокуратури, перевірку  цієї заяви  було  доручено  старшому  слідчому  прокуратури Закарпатської  області.

За змістом частини 1 статті 94, частини 1 статті 99 КПК України за заявою громадянина при відсутності підстав  уповноважена процесуальна особа своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи.

Проте, виносячи таку постанову,  слідчий  не дотримався цих положень кримінально-процесуального закону,  обставини  за   фактом  пошкодження  гальмівної системи  на  автомобілі, що  на думку  ОСОБА_3, містить  ознаки  злочину  не  перевірив, винних у  вчиненні  цього  осіб не  виявив й передчасно дійшов висновку про відсутність підстав до порушення кримінальної справи  за  ст. 171  КК  України, тим  більше, що  останній  у  своїй  заяві  не  вказував  конкретно  за  якою  статею  кримінального  закону  має  бути  порушена  справа.

Так, зі змісту заяви  ОСОБА_3  у прокуратуру убачається, що він просив порушити кримінальну справу за  фактом  пошкодження   гальмівної  системи  на  його  автомобілі, з  чим    він  і  повязує    переслідування  його  за  свою професійну  діяльність  як  журналіста та  замаху  на  його  життя.

Але щодо  цього заявленого  ОСОБА_3  факту (пошкодження   гальмівної  системи)  слідчим  прокуратури  рішення  не  прийнято, а   матеріали  згідно  постанови  від  5  квітня  2011  року направлено  чомусь  за  належністю  до  органів  внутрішніх  справ, що  суперечить  вимогам  закону, адже, відповідно  до  положень  ст. 97  КПК  України  заява  або  повідомлення  про  злочин  до  порушення  кримінальної  справи  можуть  бути  перевірені  і шляхом  проведення  оперативно-розшукової  діяльності  за  дорученням  слідчого  тим  же  органом  внутрішніх  справ, що в  цьому  випадку   зроблено  не  було.

Між тим, на це безпідставно не було звернуто уваги судом, який   у  постанові   помилково зазначив, що постанова слідчого про  відмову  в  порушенні  кримінальної  справи  за  фактом  пошкодження   гальмівного  шлангу  транспортного  засобу  ОСОБА_3 є  законною, не  дивлячись  на  те, що слідчим  з  приводу  цього  факту  рішення  не  прийнято, що  суперечить  вимогам   ст.  97  КПК  України.

На думку колегії суддів, мотивування  судом у постанові про  правомірність дій слідчого  щодо  перевірки  цього  факту  є суперечливим  і не  відповідає  вимогам  ст.  4   КПК  України,згідно  якої  прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

Без   достовірного  встановлення  обставин події, за  яких  була  пошкоджена  гальмівна  система  на  автомобілі  ОСОБА_3  та   осіб, винних у вчиненні цього, висновки  про  відсутність  будь-якого  складу  злочину  у діях  невстановлених  осіб  не  можуть  вважатись обгрунтованими, тим  більше    для   прийняття  рішення   про  відмову  в  порушенні  кримінальної справи з  цих  підстав.

Таким чином, при відмові у порушенні справи за  заявою  ОСОБА_3 не були виконані вимоги статті 99 КПК, а тому на підставі пункту 1 частини 3 статті 236-2 КПК постанова про це підлягає скасуванню з поверненням матеріалів за заявою  ОСОБА_3  на  новий  судовий   розгляд.

З  врахуванням  наведеного, апеляція  ОСОБА_3 є  обґрунтованою й підлягає задоволенн.

Керуючись  ст.ст. 365, 366 КПК  України, апеляційний  суд, -

    У  Х  В  А  Л  И  В :

            Апеляцію ОСОБА_3  задовольнити.

         Постанову  Ужгородського  міськрайонного  суду   від  13  травня  2011 року   проо  залишення  без  зміни   постанови  старшого слідчого прокуратури  Закарпатської  області  від 5  квітня  2011  року про відмову у порушенні кримінальної справи   за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 171 КК України скасувати й матеріали за  заявою  ОСОБА_3  повернути  на  новий  судовий  розгляд  до  того  ж  суду в  іншому  складі.

Судді: