Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-15286/10                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Самоткан Н.Г.

                                                              Доповідач  -   Петешенкова М.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області  в складі:

головуючого  – Петешенкової М.Ю.,

суддів -  Григорченко Е.І., Єлізаренко І.А.

при секретарі   -  Ляпченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 року

у цивільній справі за позовом прокурора м. Павлограда в інтересах Павлоградської міської лікарні № 4 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

                                                               В С Т А Н О В И Л А:

    Прокурор Павлоградського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградської міської лікарні № 4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, затрачених на стаціонарне лікування, в якому просить стягнути з відповідача суму шкоди у розмірі 2 762 грн. 22 коп., а також судові витрати.

         Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 був засуджений вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2008 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України. В результаті вчинення злочину ОСОБА_2 причинив потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, так який більш як 21 день знаходився на стаціонарному лікуванні у Павлоградській міській лікарні № 4 Дніпропетровської області. Затрати на стаціонарне лікування складають 2 762 грн. 22 коп., які позивач просить відшкодувати на користь лікарні.   

         В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити у повному обсязі.

         Представники Павлоградської міської лікарні № 4 позовні вимоги підтримали, просили  задовольнити у повному обсязі за підставами, викладеними у позовній заяві та стягнути на користь лікарні понесені витрати на лікування ОСОБА_3           

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 року позов прокурора м. Павлограда в інтересах держави в особі Павлоградської  міської лікарні № 4, задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь Павлоградської міської лікарні № 4 витрати на лікування ОСОБА_3 у розмірі 2 724 грн. 35 коп. Вирішено питання  відносно судових витрат / а.с. 25-26 /.

З даним рішенням не погодився ОСОБА_2 і звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог /а.с. 32-34/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду змінити в частині розміру відшкодування витрат з наступних підстав.

         Задовольняючи позовні вимоги прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області, суд виходив із того, що сума витрат, понесених Павлоградською міською лікарнею № 4 на лікування ОСОБА_3 у загальному розмірі 2 762 грн. 22 коп. не відшкодована, тому підлягає стягненню з відповідача на користь Павлоградської міської лікарні № 4 у судовому порядку.     

         Однак, з такими висновками суду погодитись повністю неможна, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та діючому матеріальному праву.

Судом встановлено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду від 19 грудня 2008 року ОСОБА_2  було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.272 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання протягом року випробувального строку. Під час розгляду даної кримінальної справи, судом  вирішувався цивільний позов, заявлений прокурором про відшкодування ОСОБА_2 витрат, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 Заявлений позов залишено судом без розгляду / а.с. 23-25 /.

Згідно довідки Павлоградської міської лікарні № 4 Дніпропетровської області ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні 20 ліжко-днів в травматологічному відділенні лікарні. Витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 склали у загальній суми 2 093 грн. 10 коп. / а.с. 67 /.

Згідно наданих представником Павлоградської міської лікарні № 4 довідок про витрати на стаціонарне лікування в травматологічному відділенні Павлоградської міської лікарні № 4 ОСОБА_3 з 26 лютого 2008 року по 17 березня 2008 року вбачається, що витрати, понесені лікарнею складаються з: заробітної плати у розмірі 1 305 грн. 20 коп.; нарахування на заробітну плату у розмірі 471 грн. 70 коп.; медикаментів у розмірі 28 грн. 80 коп.; харчування у розмірі 26 грн. 80 коп.; енергоносії у розмірі 188 грн. 70 коп.; та інші витрати у розмірі 66 грн. 90 коп.

         Посилання відповідача на відсутність належних доказів в підтвердження фактичних витрат закладу охорони здоров”я на лікування потерпілого ОСОБА_3 суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи довідками, складеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров”я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення  з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання»№ 545 від 16 липня 1993 року.  

        Крім того, ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції не прийняв до уваги, що визначення суми витрат провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат на місяць на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

         Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні у частині розміру відшкодування витрат, тобто розмір витрат підлягає зменшенню, оскільки з відповідача на користь позивача можуть бути стягненні витрати лише у розмірі 1 926 грн., за виключенням інших витрат у розмірі 66 грн. 90 коп.  

Керуючись ст. ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 року в частині розміру відшкодування витрат –змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Павлоградської міської лікарні №4 витрати на лікування ОСОБА_3 в розмірі 1926 грн. 20 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

  Головуючий

  Судді