Дата документу             Справа №

                               Апеляційний суд Запорізької області

                                            Судова палата з цивільних справ

                                           Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Пода Н.М.                         Суддя доповідач Бондар М.С.                            

07 червня 2011 року                                        Справа № 22-3309/11

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С.,  судді:   Крилова О.В., Кухар С.В.

секретар  - Волчанова І.М.                                     

при участі:      прокурора  -                                                                  адвоката

розглянула  у  відкритому судовому  засіданні в залі  суду  цивільну справу   за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного  суду  Запорізької області від 28.04. 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської районної державної адміністрації та Чернігівської районної Ради Запорізької області  про стягнення не нарахованої заробітної плати, -

в с т а н о в и л а  :

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської районної державної адміністрації, Чернігівської районної Ради про стягнення не нарахованої заробітної плати про стягнення не нарахованої заробітної плати, посилаючись на те, що з 13.12.2005 року по 15.09.2009 року  він працював головним лікарем Чернігівської районної лікарні за трудовим контрактом. Вважає, що із-за неправильного розрахунку заробітної плати, в період з 01.07.2006 року по 01.04.2008 року, відповідачі не нарахували йому 19 380 грн. 32 коп. Просив присудити йому зазначену суму.

Рішенням Чернігівського районного  суду  Запорізької області від 28.04.2011 року у задоволені позову відмовлено.

У скарзі позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, вказуючи на те що суд неправильно з'ясував обставини справи.  

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір суд першої інстанції повно і всебічно провірив обставини спору і обґрунтовано прийшов до виводу про те, що підстави для стягнення з відповідачів не нарахованої заробітної плати немає.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 працював головним лікарем Чернігівської районної лікарні Запорізької області за трудовим контрактом. Ця медична установа є комунальних закладом.

Відповідно до частини першої статті 3, статті 4 КЗпП України  законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм  власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За ст.21,94,110,115 КЗпП України, ст.1,15,21,24,29,30 Закону України "Про оплату праці" власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа за виконану працівником роботу зобов'язується виплачувати йому заробітну плату, передбачену трудовим договором між працівником і власником підприємства, у передбачені законом строки та при кожній виплаті заробітної плати повинен повідомляти працівника про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці.

Згідно з вимогами ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

13 грудня 2005 року між позивачем та Чернігівської радою був укладений контракт за умовами якого ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лікаря Чернігівської районної лікарні Запорізької області до 13 грудня 2008 року (а.с.133).

Пунктом 3.1 Контракту визначені умови і розмір заробітної плати позивача. Детальні суми заробітної плати та її складові елементи були записані в Додатку № 1 (а.с.132).

При підписанні Контракту сторони домовились, що зміни й доповнення до Контракту здійснюються шляхом підписання додаткових угод (а.с.134).

Зміни змісту контракту щодо розміру заробітної плати позивача сторони не розглядали.

Окрім того, формування кошторису лікарні, в тому числі і розрахунки заробітної проводилось за довідкою лікарні, яка подавалась саме позивачем.

Перевіркою Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області не встановлено фактів не донарахування заробітної плати позивачу, як головному лікарю (а.с.168).

З огляду на викладене, районний суд правильно вирішив справу і ухвалив законне рішення, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду  Запорізької області від 28.04.2011 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:                     Судді: