Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3092/2011 Головуючий у 1 інстанції: Задорожко Д.А.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів : Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Коверзнєві М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року по справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору найму, виселення, зобов’язання знятися з реєстраційного обліку, стягнення заборгованості із квартирної плати та оплати житлово-комунальних послуг, -
ВСТАНОВИЛА:
30 березня 2011 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»(далі Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «ЗЗРК») звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору найму, виселення, зобов’язання знятися з реєстраційного обліку та стягнення заборгованості із квартирної плати та оплати житлово-комунальних послуг.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що на підставі спільного рішення адміністрації ЗАТ «ЗЗРК»та профспілкового комітету № 32 від 30.05.1990 року ОСОБА_5 у зв’язку з трудовими відносинами на сім’ю з трьох осіб, у тому числі на дружину ОСОБА_3, сина ОСОБА_4, була надана в користування кімната АДРЕСА_1. На нього ж був оформлений і особовий рахунок. За рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2007 року по справі № 2-1306 договір найму з ОСОБА_5 розірваний і він виселений з вказаної площі. Особовий рахунок переоформлений на колишню дружину - ОСОБА_3, з нею укладений договір найму житла №20/545-н від 02 жовтня 2007 року.
Оскільки квартплата та плата за житлово-комунальні послуги відповідачами сплачувалась нерегулярно і не в повному обсязі, за період з 01.08.2008 року по 01.01.2011 року утворилась заборгованість в сумі 3630 грн. 94 коп., яку товариство просило стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4
Крім того, позивач просив суд розірвати договір найму житла № 20/545-н від 02.10.2007 року в гуртожитку, виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кімнати АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідачів знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року позов задоволено.
Розірвано договір найму житла № 20/545-н від 02 жовтня 2007 року в гуртожитку ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» та ОСОБА_3.
Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кімнати АДРЕСА_1 та зобов’язано ОСОБА_3, ОСОБА_4 знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»заборгованість із квартирної плати та оплати житлово-комунальних послуг за період з 01 січня 2008 року по 01 січня 2011 року в розмірі 3 630 грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 59 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 00 коп., всього 3 727 грн. 44 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, просить рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду Запорізької області доповідача, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом з’ясовано, що на підставі спільного рішення адміністрації ЗАТ «ЗЗРК»та профспілкового комітету № 32 від 30.05.1990 року ОСОБА_5 у зв’язку з трудовими відносинами на сім’ю з трьох осіб, у тому числі на дружину ОСОБА_3, сина ОСОБА_4, була надана в користування кімната АДРЕСА_1. На нього ж був оформлений і особовий рахунок.
За рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2007 року по справі № 2-1306 договір найму з ОСОБА_5 розірваний і він виселений з вказаної площі.
Так як у спірній кімнаті залишилися проживати ОСОБА_3 з сином ОСОБА_5, особовий рахунок переоформлений на ОСОБА_3, з нею укладений договір найму житла № 20/545-н від 02 жовтня 2007 року.
Оскільки квартплата та плата за житлово-комунальні послуги відповідачами сплачувалась нерегулярно і не в повному обсязі, за період з 01.08.2008 року по 01.01.2011 року утворилась заборгованість в сумі 3630 грн. 94 коп., яку суд першої інстанції обґрунтовано стягнув солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4
В цій частині судове рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору найму, виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та покладання на них обов’язку знятися з реєстраційного обліку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, в порушення статті 825 ЦК України та пункту 7 договору найму житла № 20/545-н від 02 жовтня 2007 року, не сплачували квартирну плату та плату за комунальні послуги і це є підставою для задоволення вимог товариства.
Між тим, статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В цій частині вказаним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Так, при розгляді справи судом установлено, і проти цього не заперечує позивач, що на підставі спільного рішення ЗАТ «ЗЗРК», який був балансоутримувачем гуртожитку по вул. Комсомольській-15 у м. Дніпрорудному, та профспілкового комітету товариства № 32 від 30 травня 1990 року ОСОБА_5 у зв’язку з трудовими відносинами на склад сім’ї з трьох осіб, у тому числі на дружину ОСОБА_3, сина ОСОБА_4, було надано у користування кімнату АДРЕСА_1 в якій вказані особи були зареєстровані і проживали з 12 березня 1991 року ( а. с.1,7-9 ).
В подальшому за рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2007 року договір найму з ОСОБА_5 розірвано і він виселений з кімнати гуртожитку.
У зв’язку з цим 02 жовтня 2007 року особистий рахунок переоформлено балансоутримувачем гуртожитку на ОСОБА_3, з якою укладено договір № 20/545-н найму житла ( а. с.15-16 ).
Свідоцтво про право власності на гуртожиток по вул. Комсомольській-15, розташований у м. Дніпрорудному, Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»отримало 20 серпня 2008 року, право власності на гуртожиток зареєструвало 22 вересня 2008 року. Однак договір найму у зв’язку зі зміною статусу наймодавця між сторонами після 2008 року не переукладався ( а. с. 10-11 ).
Відповідно до статті 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відносини, які виникли між сторонами у зв’язку з користуванням кімнатою у гуртожитку, регулюються главою 4 Житлового кодексу України, яка передбачає правила користування гуртожитками.
Порядок надання жилої площі в гуртожитку підприємства, правила користування гуртожитками та їх утримання регулюються також Примірним положенням про гуртожиток, яке затверджене Радою Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року №208 (далі - Положення).
У позові про розірвання договору найму та виселення відповідачів позивач посилався на те, що ОСОБА_3 не виконують умови договору та не платять за житло і послуги. При цьому посилався на статті 625, 825 ЦК України, як на підставу задоволення вимог. Районний суд, задовольняючи в цій частині позов підприємства, також виходив з положень статті 825 ЦК України.
Між тим, оскільки користування гуртожитками регулює глава 4 Житлового Кодексу України, норми Цивільного Кодексу України у даному випадку не можуть бути застосовані.
Крім того, пунктом 25 Договору найму житла № 20/545-н, укладеного з ОСОБА_3, передбачено, що вказаний договір може бути розірвано у разі несплати наймачем та членами його сім’ї квартплати та плати за житлово-комунальні послуги за шість місяців (а. с. 16 ).
З позовної заяви товариства, а також з наданого розрахунку видно, що з 01 серпня 2008 року по 01 січня 2011 року відповідачам нараховано до сплати за користування кімнатою у гуртожитку та комунальні послуги 7 920 грн. 94 коп., за вказаний період ними оплачено 4 290 грн. Відповідачі майже щомісяця сплачували квартплату та плату за комунальні послуги, однак не в повному обсязі. При цьому найбільша перерва у внесенні платежів становила чотири місяці, тоді як за умовами договору для розірвання угоди несплата відповідних платежів має становити шість місяців ( а. с. 6).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні судового рішення про розірвання договору найму, виселення відповідачів, покладання на них обов’язку знятися з реєстраційного обліку за місцем проживання судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду суперечать наданим доказам, це призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення в цій частині на підставі пунктів 3,4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги конкретні обставини справи, майновий стан відповідачів, відсутність у них іншого житла, погашення на теперішній час заборгованості по оплаті комунальних платежів в розмірі 3 800 грн., колегія суддів вважає за необхідне ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги підприємства в частині розірвання договору найму, виселення відповідачів та покладання на них обов’язку знятися з реєстраційного обліку у гуртожитку залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору найму, виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, покладання на них обов’язку по зняттю з реєстраційного обліку у кімнаті АДРЕСА_1 скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»залишити без задоволення.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: