Справа № 4-489/07

Постанова

19 червня 2007 року   Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі. Судді Драник Н.П. При секретарі Лапіній Т.М. За участю прокурора Рейдало Ю.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Соснівського району м. Черкаси від 28.01.2003 року про порушення кримінальної справи за ч2 ст. 122 КК України, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову прокурора Соснівського району м.Черкаси від 28.01.2003р про порушення кримінальної справи за ч.2 ст.122 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що постанова про порушення кримінальної справи є незаконною через відсутність складу злочину, а також такою, що порушена з грубим порушенням процесуального закону. Також вказує, що винесена прокурором Соснівського району м. Черкаси постанова про порушення кримінальної справи по факту спричинення тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_2, в зв»язку з тим, що на момент порушення достатніх данних для порушення кримінальної справи не було, отже не було підстав до порушення, єдиним приводом для порушення стала лише заява ОСОБА_2 Також в своїй заяві ОСОБА_2 вказує ,що тілесні ушкодження наніс особисто ОСОБА_1., але з резолютивної частини постанови випливає, що кримінальна справа порушена за фактом нанесення тілесних ушкоджень. До даного часу йому звинувачення не пред»явлено, хоча органом досудового слідства його неодноразово допитували на предмет нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2. Згідно ст.. 98 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, то кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Однак, як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, вона порушена не відносно конкретної особи, що є порушенням чинного законодавства та при дописах його в якості свідка позбавляє його права на захист. Проведення досудового слідства по вказаній кримінальній справі, яка стосується його особисто, постійно спричинює моральні страждання, які негативно впливають на його стан здоров»я та відносини з близькими та родичами. В зв»язку з цим просить постанову про порушення кримінальної справи скасувати.

ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 28.01.2003р та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

ОСОБА_2, яка визнана по справі потерпілою, просила в задоволенні скарги відмовити, пояснивши, що саме ОСОБА_1 в стані алкогольного сп»яніння в автомашині «Газель» бив її кулаками по голові, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження. По даному факту зверталась до Соснівського РВ , там у неї брали пояснення та попереджали про кримінальну відповідальність. Згідно медичного освідування ОСОБА_1, у нього була госта алкогольна інтоксикація. Справа порушена була не по факту, а відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тобто конкретних осіб, неодноразово закривалась, направлялась до Генеральної Прокуратури України. Прокурор Соснівського району Пасічна познищувала документи у справі, натомість там мається багато документів, які не мають відношення до справи. В заяві конкретно було вказано, хто нанас тілесні ушкодження, а чому порушено по факту, не розуміє. Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги.

Прокурор вважає, що постанова підлягає до скасування, оскільки винесена в порушення ст.. 98 КПК, крім того справа порушена за ознаками ч.2 ст. 122 КК України, а у фабулі постанови склад злочину, передбачений ч.1 ст.122 КК України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, матеріали кримінальної справи № 0110300014, приходжу до

2

висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає  частковому задоволенню виходячи із слідуючого.

Відповідно до ст.. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є ..зокрема, заява  посадових осіб або окремих громадян, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказають на наявність ознак злочину.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи № 0110300014 ,28 січня 2003 року прокурором Соснівського району м. Черкаси була порушена кримінальна справа по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України.

Як вбачається з описової частини постанови про порушення кримінальної справи приводом до порушення кримінальної справи явилась додатково проведена перевірка прокуратурою Соснівського району м. Черкаси матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи по факту нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2, та в ході цієї перевірки встановлено, що згідно акту судово-медичного дослідження № 1919 від 24 січня 2003 року вона отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі, що обумовили тривалий розлад здоров'я (а. с. 1 матеріалів на підставі яких була порушена кримінальна справа - в подальшому матеріали ...), тобто той привод, який не відноситься до ч. 1 ст. 94 КПК України.

Фактично ж приводом до порушення кримінальної справи послужили заяви ОСОБА_2до Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області про те що, 15 грудня 2002 року 0 20.00 год. біля її будинку по АДРЕСА_1 у неї виник конфлікт з ОСОБА_1.та ОСОБА_3, та, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння нанесли їй тілесні ушкодження, фізичний біль, висловлювались в її адресу брутальною лайкою, намагались заволодіти автомобілем „Газель" і вимагали гроші (а. с. 7, 8 матеріалів ...).

Як при відібранні заяви від ОСОБА_2 працівником Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, так і при написанні нею аналогічною заяви власноручно про вчинення стосовно неї злочину вона не була попереджена про кримінальну відповідальнсть відповідно до ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Згідно ст.. 95 КПК України, до порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку. Із матеріалів кримільної справи № 01103300014 не вбачається,що ці вимоги закону були виконані.

Підстави до порушення кримінальної справи, це фактичні дані які вказують на наявність ознак конкретного складу злочину, передбаченого особливою частиною КК України.

Виходячи з резолютивної части постанови про порушення кримінальної справи вона порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2

Диспозиція ч. 2 ст. 122 КК України передбачає умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного злочину є наявність зв'язку між спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень та залякуванням потерпілого або його родичів, чи примусу до певних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України, кримінальна справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Але як вбачається з описової частини постанови про порушення кримінальної справи даних обставин не вбачається і висновок прокурора про наявність ч. 2 ст. 122 КК

3

України не витікає з матеріалів наданих прокурором на підставі яких була порушена кримінальна справа.

Тобто при порушенні кримінальної справи прокурором були порушені вимоги ст. 94 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Однак як вбачається з резолютивної частини постанови вона порушена не конкретно проти особи, на яку вказує гр. ОСОБА_2, а по факту, що позбавляє суд можливості перевірки наявності об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України, яка потребує обов'язкової перевірки при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Тобто при порушенні кримінальної справи прокурором були порушені і вимоги ст. 98 КПК України.

Таким чином на мою думку, прокурор, не провівши всебічної, повної та об'єктивної перевірки, передбаченої ст. 97 КПК України виніс постанову про порушення кримінальної справи.

Статтею 236-8 КПК України передбаченою що суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства.

За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97,98 КПК України, суддя своєю мотивованою постановою, зокрема, задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.

Проте, ст..6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Повноваження органів прокуратури, зокрема , визначені в ст.. 121 Конституції України.

Статтею 8 Конститутції України закріплено, що вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Отже, положення ст.. 236-8 КПК України щодо покладення на суд обов»язку вирішення питання стосовно відмови в порушенні кримінальної справи після скасування постанови про її порушення суперечить Конституції України.

Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Конституцією України, суддя, -

Постановив:

Скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.

Скасувати постанову прокурора Соснівського району Кучеренка Г.Є. від 28 січня 2003 року , порушену по факту заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень гр.. ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 122 КК України.

Матеріали кримінальної справи № 0110300014 повернути прокуратурі Соснівського району з метою подальшого прийняття по них рішення.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом семи діб з дня її винесення.