Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-5808/11 Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К.С.
Доповідач - Петешенкова М.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Петешенкової М.Ю.,
суддів - Варенко О.П., Єлізаренко І.А.
при секретарі - Коляді О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що відповідачка його сусідка, з якою у нього на протязі тривалого часу склалися неприязні стосунки через її неправомірну поведінку. Позивач зазначає, що починаючи з травня 2008 року відповідачка не дає йому спокою, постійно при зустрічах на вулиці чи на межі земельних ділянок грубить йому, ображає нецензурними словами, погрожує фізичною розправою та вбивством.
Так, 30 березня 2009 року ОСОБА_3 пошкодила його паркан, який поділяє їх земельні ділянки, в наслідок чого йому була спричинена матеріальна шкода в сумі 500 грн.
09 травня 2010 року ОСОБА_3 зафарбувала скло у вікнах його веранди в будинку АДРЕСА_1, які виходять на її земельну ділянку. Він неодноразово звертався до міліції з заявами відносно даних фактів, але в порушенні кримінальних справ було відмовлено.
Він зазначає, що за станом свого здоров’я йому не можна хвилюватися, але він змушений приймати ліки, так як хворіє на гіпертонію, аритмію, ішемічну хворобу серця, переніс мікро інсульт, к зв’язку з чим просив стягнути з відповідачки на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено / а.с. 56- 57 /.
ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2010 року та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права / а.с. 62-64 /.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 є сусідкою позивача ОСОБА_2 28 листопада 2008 року в черговій частині Самарського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області була зареєстрована заява ОСОБА_2, в якій він повідомив про те, що його сусіди ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6 звинувачують його в крадіжках, погрожують фізичною розправою, пошкодили дроти на вхідному дзвонику. Сума збитків становить 50 грн. Під час розгляду даної заяви було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заперечують будь-які факти погроз фізичною розправою відносно свого сусіда ОСОБА_2 Також, під час опитування сусідів, грубого порушення громадського порядку, встановлено не було, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 03 листопада 2008 року (а.с. 30).
Згідно постанови від 05 квітня 2009 року, ОСОБА_2 звертався з заявою до Самарського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області щодо пошкодження забору, що розділяє домоволодіння по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2. За даним фактом, в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 296 КК України у відношенні ОСОБА_3 було відмовлено за відсутністю складу злочину (а.с. 6). На адресу позивача було направлено лист від 10 квітня 2009 року за № 47/4357 (а.с. 5).
15 травня 2010 року Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 296 КК України, про що позивача було повідомлено письмово (а.с. 7, 8).
Відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 15 липня 2010 року, у відношенні ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, за заявою ОСОБА_2 щодо зафарбування скла у вікнах веранди його будинку по АДРЕСА_1, вбачається в м. Дніпропетровську, що очевидців вказаних подій в ході додаткової перевірки встановлено не було. З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що скло вона замалювала бо сусід за нею підглядає (а.с. 10).
При вище зазначених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 про те, що судом не повно з’ясовано обставини справи та висновки суду не відповідають обставинам справи, не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді