Судове рішення #15948668

      

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

іменем    України

15 червня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого –судді   Полюховича О.І.

суддів -  Матюхи Ю.В., Баглика С.П.

з участю:   прокурора -  Ткачук О.В.

захисника- адвоката  -   ОСОБА_1

потерпілого –ОСОБА_2

представника потерпілого –ОСОБА_3

засудженого –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями   засудженого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_2 на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 4 березня 2011 року, -                                                

Цим вироком,  

                   ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1  в с.Новини Млинівського району Рівненської області , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, на утриманні троє малолітніх дітей, приватний підприємець, раніше не судимий, проживаючий  в АДРЕСА_1

-   засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на три  роки позбавлення волі  з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три  роки.          

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  50 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, в решті  цивільний позов залишено без розгляду.                               

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

          За вироком суду  ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він 8 червня 2009 року  приблизно о 5год , керуючи автомобілем марки «Чері Тіго», д.н. НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі Млинів-Олика в с.Маслянка Млинівського району Рівненської області, в порушення  вимог п.п.16.3, 16.11, 33 Правил дорожнього руху України, не надав  переваги в русі транспортному засобу ГАЗ 5312, д.н.НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, що рухався по головній дорозі,  виїхав на головну дорогу  де допустив зіткнення з автомобілем  під керуванням потерпілого. В результаті ДТП водій автомобіля ГАЗ 5312 ОСОБА_5  помер на місці події.

         На вирок суду подана апеляція засудженим (із врахуванням поданих змін)  в якій,  не оспорюючи висновки суду про доведеність винуватості засудженого та правильність кваліфікації  його дій,  просить  зазначене судове рішення змінити, застосувати  до нього  ст.75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням, вважаючи, що   суд першої інстанції  безпідставно дійшов висновку про необхідність  відбуття  призначеного покарання реально, оскільки  при цьому не  враховані  всі дані про  особу засудженого та обставини справи.

____________________________________________________________________________________

Справа№11-315 \2011р                                                                                                                                      головуючий в І-й інстанції –Коваленко В.М.

Категорія: ч.2 ст. 286 КК України                                                                                                                                               доповідач    -   Полюхович О.І.

 

В обґрунтування апеляції  ОСОБА_4 вказав, що він щиро кається у вчиненому злочині, вину свою визнає повністю, не визнавав своєї вини під час досудового слідства, оскільки  йому це порадив його захисник, адвокат ОСОБА_6  На утриманні має трьох малолітніх дітей, ОСОБА_2, 2004 року народження, в липні 2009 року отримала  опікові травми в побуті і засуджений тривалий час займався її лікуванням, дочка потребує лікування по теперішній час. Засуджений  зазначив, що частково, в розмірі 9 000грн,  відшкодував  потерпілому шкоду. Мати дружини ОСОБА_4 захворіла  онкологічним захворюванням і потребує допомоги.  

ОСОБА_4 просить не позбавляти його волі і він  повністю відшкодує завдану злочином шкоду.

Потерпілий ОСОБА_2 в  поданій апеляції просить  вирок суду  скасувати і постановити  новий вирок, яким призначити ОСОБА_4  покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років. В обґрунтування апеляції потерпілий  вказав, що судом першої інстанції не враховано тяжкість  вчиненого злочину  та поведінки  ОСОБА_4, який не надавав  допомоги.

Заслухавши суддю-доповідача,  міркування  потерпілого та його представника про   скасування вироку  та постановлення нового,  пояснення засудженого та захисника-адвоката  про  застосування  ст.75 КК України, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляцій – без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляції потерпілого необхідно відмовити  з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні  злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та правильність кваліфікації його дій грунтуються на досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку  доказах в їх сукупності та взаємозв’язку, і такі висновки суду не оспорюються  у поданих апеляціях.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні  покарання суд має врахувати ступінь тяжкості  вчиненого злочину,  особу винного  та обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання.

                                                                                                                                           

    За роз'ясненнями, що містяться в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати, як наслідки, що настали, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до цього осіб (водіїв, пішоходів тощо), так і обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.  

          

Судом першої інстанції  при призначення ОСОБА_2 покарання не враховано, що  останній вчинив злочин вперше, ОСОБА_4 одружений, на утриманні має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_7, 2003р.н., ОСОБА_2, 2004р.н. та ОСОБА_8 , 2007 р.н. (т.1 а.с.248,249), є самозайнятою особою, підприємцем.  ОСОБА_4 щиро кається у вчиненому, не визнання вини у ході досудового слідства та в суді першої інстанції  пояснив тим, що таку тактику захисту  йому  порадив захисник ОСОБА_6 ОСОБА_4 частково відшкодував потерпілому  завдану моральну шкоду. Під час апеляційного розгляду справи засуджений вказав, що не мав змоги раніше  відшкодувати шкоду, оскільки  його дочка, ОСОБА_2, 2004 р.н., в липні 2009 року  отримала опікову травму і потребує лікування по теперішній час (виписка із медичної картки №8478 від 7 червня 2011 року).

        

           Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

          Як убачається із апеляції та пояснень  під час апеляційного розгляду справи, потерпілий ОСОБА_2 покликається  на тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину та його поведінку, оскільки останній не  надавав матеріальної допомоги та не каявся.

          Згідно ст..75 КК України , якщо суд  при призначенні покарання  у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи  тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про  можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від  відбування покарання з випробуванням.

          Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив злочин з необережності,  обставини, що пом’якшують покарання останнього, особу винного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів прийшла до висновку, що виправлення ОСОБА_4     можливе  без відбування покарання.

            Отже, доводи потерпілого про незаконність вироку суду в частині призначеного покарання -  безпідставні, а апеляція  ОСОБА_4  підлягає задоволенню із звільненням  засудженого від призначеного судом першої інстанції покарання з випробуванням.

  

                   На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  365, 366 КПК України,  колегія суддів, -

                                             

                                         У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

                                                   

            Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити.

          Вирок  Млинівського районного суду Рівненської області  від 4 березня 2011 року   щодо засудження ОСОБА_4 змінити.

          Вважати ОСОБА_4  засудженим за ч.2 ст.286 КК України на три роки позбавлення  волі з позбавленням права керування транспортними засобами  на три роки . На підставі  ст..75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання  з випробуванням, встановивши іспитовий строк –два роки. Зобов’язати ОСОБА_4  повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію  про зміну місця проживання та роботи.

          В решті вирок Млинівського районного суду від 4 березня 2011 року залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2 –без задоволення.




                 Головуючий: підпис

                 Судді:       підписи

Згідно з оригіналом.

Суддя:                   О.І.Полюхович

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація