Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на будинковолодіння.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2004 року на право власності ОСОБА_1 на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на будинковолодіння, як на перероблену річ відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2004 року на право власності видане на ім"я ОСОБА_1 на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення в справі, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що суд при ухваленні рішення безпідставно не врахував ті обставини, що після смерті матері 13 грудня 1996 року вона з покійним братом ОСОБА_4 прийняла спадщину , яка складалася з 3/4 частини спірного будинковолодіння, таким чином судом безпідставно визнано все свідоцтво недійсним, оскільки її частка від прийняття спадщини після смерті матері становить 3/8 частини спірного будинковолодіння.
Просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 частково і визнати за нею право власності за законом на 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_2 вказує на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги.
ОСОБА_1, її представник, апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.
Позивач, його представники не визнали апеляційну скаргу. Вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять апеляційну скаргу відхилити.
ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки відсутні докази його неявки , тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в відсутність ОСОБА_3 .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення , а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 прийнятий ним після смерті батька в порядку спадкування лише ним, тому визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2004 року на право власності ОСОБА_1 на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.
При цьому суд зазначав, що ОСОБА_1 не прийнято спадщину після смерті матері .
Проте, повністю з такими висновками суду колегія суддів не може погодитися, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи , суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані , які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
З матеріалів справи вбачається, що спадщину, яка складалася з 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняли ОСОБА_1 з покійним братом ОСОБА_4 , яка складалася з 3/4 частини спірного будинковолодіння, таким чином судом безпідставно визнано все свідоцтво недійсним, оскільки частка відповідачки від прийняття спадщини після смерті матері становить 3/8 частини спірного будинковолодіння, як і частка покійного брата.
В обгрунтування своїх доводів, апелянт пояснила, що вона прийняла спадщину після смерті матері шляхом отримання в рахунок спадщини пральної машини та швейної машини, які вона забрала собі на протязі шестимісячного терміну. Окрім того, вона після смерті матері користувалася будинком та земельною ділянкою. При цьому з братом в них було визначено певний порядок користування будинком.
Таким чином, на думку колегії суддів є доведеним факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті її матері , що відповідає положенням норм спадкового права на момент 1996 року, тому оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом видано відповідачці законно на 3/8 його частини.
Позивачем зазначені встановлені обставини не спростовано належними та достатніми доказами.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що в даній справі є підстави для задоволення апеляційної скарги.
У зв'язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає до часткового скасуванню в частині визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2004 року на право власності ОСОБА_1 з визначенням розміру частки в спадковому майні ОСОБА_1 в розмірі 3/8 його частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.
За встановлених обставин, оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2004 року є недійсним лише в 3/8 його частини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.548, 549 ЦК України /1963 року/, ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307,309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2011 року в частині задоволення в повному обсязі позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину скасувати.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2004 року на право власності видане на ім"я ОСОБА_1 видане на 3/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, визначивши розмір частки в спадковому майні ОСОБА_1 в розмірі 3/8 його частини.
В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.