ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 39/218 | 15.09.06 |
За позовом Акціонерного товариства відкритого типу "Київський меблевий комбінат"
до Автогаражного коперативу "Чайка"
про припинення юридичної особи
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Рогачов Ю.М., Скічко І. В.
Від відповідача: не з‘явилися
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство відкритого типу "Київський меблевий комбінат" (позивач) звернувся з позовом про припинення юридичної особи Автогаражного кооперативу "Чайка".
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при створенні Автогаражного кооперативу «Чайка»та на момент реєстрації його статуту, було порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про кооперацію в СРСР», оскільки станом на 28.05.2002 року у відповідача не було згоди відповідного державного органу або первинного користувача на надання потрібних кооперативу ділянок землі. Позивач також вказує, що відповідач здійснює діяльність, яка суперечить законодавству України та порушує права законного землекористувача (позивача) земельної ділянки загальною площею 1,67 га по вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проти задоволення позову заперечував.
В судові засіданні, призначені на 04.09.2006 року та 15.09.2006 року, відповідач не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2006 р. порушено провадження у справі № 39/218.
01.09.2006 року, через канцелярію суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі № 39/218 до розгляду Вищим Адміністративним судом України касаційної скарги відповідача у пов‘язаній справі № 30/385-а.
13.09.2006 року позивач через канцелярію суду подав заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 39/218 судом відхилено, оскільки, відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі до вирішення пов‘язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Зібрані у справі докази свідчать, що постанова Господарського суду м. Києва у справі № 30/385-а набрала законної сили та є обов‘язковою до виконання. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2006 року не було зупинено виконання судового рішення у справі № 30/385-а.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2006 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні, призначеному на 15.09.2006 року, за згодою представників позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28.05.02 р. Автогаражному кооперативу «Чайка»(відповідачу) видано свідоцтво про державну реєстрацію та проведено державну реєстрацію його статуту. Відповідно до положень статуту, відповідач є автогаражним кооперативом, основним видом діяльності якого є надання послуг зі зберігання автомобілів в гаражних будівлях (боксах) на певній конкретно визначеній земельній ділянці. У відповідності зі статтею 11 Закону України «Про кооперацію в СРСР»від 26.05.1988 року № 8998-XI, який діяв на момент реєстрації відповідача, у випадках, коли для діяльності кооперативу потрібні ділянка землі або інші природні ресурси, для реєстрації його статуту необхідна згода на їх надання відповідного державного органу або первинного користувача. Відповідачем не надано доказів наявності у нього на момент державної реєстрації згоди відповідного державного органу або первинного користувача на надання земельної ділянки.
Наведене свідчить, що при створенні Автогаражного кооперативу «Чайка»(відповідача) та на момент реєстрації його статуту, було порушено вимоги статті 11 Закону України «Про кооперацію в СРСР», оскільки станом на 28.05.02 р. у відповідача не було згоди відповідного державного органу або первинного користувача –позивача по справі, на надання в користування відповідачу земельної ділянки.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.06.91 р. №5 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів»встановлено, що відмова у державній реєстрації гаражно-будівельного кооперативу є законною у випадку порушення порядку створення кооперативу, зокрема не одержано згоди на землекористування від відповідного державного органу. Діяльність гаражно-будівельного кооперативу може бути припинена за рішенням загальних зборів його членів або за рішенням суду.
Зібрані у справі докази свідчать, що 25.09.2003 р. Рішенням Київської міської ради від № 31\905 (пункт 36 Рішення) «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»земельні ділянки загальною площею 1,67 га на вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва передано Автогаражному кооперативу «Чайка»(відповідачу) за рахунок земель, наданих Акціонерному товариству відкритого типу «Київський меблевий комбінат»(позивачу). Зазначена земельна ділянка була надана позивачу у відповідності з п. 6 рішення Київської міської ради від 19 листопада 1998 р. № 51\152 «Про надання та вилучення земельних ділянок». Право користування зазначеною земельною ділянкою було посвідчено Державним актом на право постійного користування землею № 85-4-00017 від 10 червня 1999 р., зокрема:
- площею 1,22 га у приватну власність для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів; - площею 0,45 га у довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень міні автосервісу та магазину супутніх товарів.
Зібрані у справі докази свідчать, що постановою Господарського суду м. Києва від 27.01.06 р. у справі №30\385-А за адміністративним позовом Акціонерного товариства відкритого типу «Київський меблевий комбінат»до Київської міської Ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради –Київської міської державної адміністрації, третя особа - Автогаражний кооператив «Чайка», визнано недійсним та скасовано пункт 36 рішення Київської міської ради №31\905 від 25.09.03 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»та скасовано Державний акт про право власності на земельну ділянку серія КВ №120378 від 15.09.04 року, який виданий на підставі пункту 36 рішення Київської міської ради №31\905 від 25.09.03 року «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею». Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р. зазначена Постанова Господарського суду м. Києва залишена без змін.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як випливає з положень статті 23 Земельного кодексу України від 1990 р. право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно із статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Рішенням Київської міської ради від 19 листопада 1998 р. № 51\152 «Про надання та вилучення земельних ділянок» позивачу було надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 1,67 га на вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва, право користування якою посвідчено Державним актом на право постійного користування землею № 85-4-00017 від 10 червня 1999 р. Враховуючи ту обставину, що Постановою Господарського суду м. Києва від 27.01.06 р. по справі №30\385-А було скасовано пункт 36 рішення Київської міської ради №31\905 від 25.09.03 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», яким було припинено право користування позивача земельною ділянкою загальною площею 1,67 гектарів на вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва, суд приходить до висновку, що позивач не втратив право користування земельною ділянкою та є законним постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 1,67 гектарів на вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва, відповідно до рішення Київської міської ради від 19 листопада 1998 р. № 51\152.
Таким чином, враховуючи факти встановлені Постановою Господарського суду м. Києва від 27.01.06 р. у справі №30\385-А суд дійшов висновку, що земельна ділянка загальною площею 1,67 га на вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва була набута відповідачем з порушенням чинного законодавства України. Таким чином, відповідач, здійснюючи основну мету своєї статутної діяльності з будівництва та утримання гаражних боксів на земельній ділянці загальною площею 1,67 га розташованої на вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва порушує права позивача, як законного землекористувача вказаної земельної ділянки. Згідно із статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Стаття 89 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів не допускається.
Відповідно до пункту 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Згідно із статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Стаття 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»встановлює, що суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
В ході розгляду справи судом встановлено, що при створенні Автогаражного кооперативу «Чайка»(відповідача) було порушено положення законодавства, які встановлюють порядок створення, формування майна юридичної особи, а передбачена статутом основна мета діяльності відповідача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача як законного землекористувача земельної ділянки загальною площею 1,67 га на вул. Фрунзе, 82, у Подільському районі м. Києва.
За таких обставин, позовні вимоги про припинення юридичної особи Автогаражного кооперативу «Чайка»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач просить суд направити копію рішення про припинення юридичної особи Автогаражного кооперативу «Чайка»державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
За таких обставин, вимоги позивача про направлення державному реєстратору копії рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Припинити юридичну особу Автогаражний кооператив «Чайка»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 82; ідентифікаційний код 26189578; рахунок 260071962 у п‘ятій КФ АППБ «Аваль», МФО 322614).
В день набрання рішенням законної сили направити копію рішення про припинення юридичної особи Автогаражний кооператив «Чайка»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 82; ідентифікаційний код 26189578, рахунок 260071962 у п‘ятій КФ АППБ «Аваль», МФО 322614) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців запису про судове рішення.
Стягнути з Автогаражного кооперативу «Чайка»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 82; ідентифікаційний код 26189578; рахунок 260071962 у п‘ятій КФ АППБ «Аваль», МФО 322614), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Київський меблевий комбінат»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 82; ідентифікаційний код 05516151; рахунок № 260090004571 в АКБ «Славутич», МФО 321466) 85,00 грн. (вісімдесят п‘ять грн.) держмита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.