Справа № 22Ц-1414/2007 Головуючий в 1 інстанції Линник В.Я.
Категорія 39, 42 Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 червня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі: '"
головуючого Юровської Г.В.,
суддів: Данілова О.М. , Олійника В.І.
при секретарі Колесник Н.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора міста Ірпеня на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2007 року у справі за позовом прокурора міста Ірпеня, який діє в інтересах держави в особі державного підприємства „Ремонтно-будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області", до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та поданої апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
У січні 2007 року прокурор міста Ірпеня, діючи в інтересах держави в особі ДП „Ремонтно-будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області", звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Ірпінського міського суду від 21 лютого 2007 року заявлений позов залишений без розгляду.
В апеляційній скарзі прокурор міста Ірпеня просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду ії по суті. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що, залишаючи заявлений позов без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд не звернув увагу на те, що відмова від позову, заявлена законним представником позивача, порушувала права самого позивача, що за правилом ч.5 ст. 174 цього ж Кодексу було достатньою підставою для відмови в її прийнятті.
Свої заперечення на наведені доводи апеляційної скарги інші учасники судового процесу до апеляційного суду не подали.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без розгляду позов прокурора міста Ірпеня, суд керувався підставою, встановленою п.7 ч.1 ст. 207 ЦПК України. Виходив з того, що. ДП „Ремонтно-будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області", в інтересах якого прокурором міста Ірпеня ніби-то здійснювалось представництво, у судовому засіданні, що відбулось 21 лютого 2007 року, заявив клопотання про відмову від поданого позову.
При цьому, допускаючи таке представництво, не уточнив, за захистом яких саме державних інтересів звернувся до суду прокурор.
За змістом ст. 12 ^Конституції України та ст. 45 ЦПК України участь прокурора у цивільному процесі, зокрема, у формі звернення до суду з позовною заявою, допускається у разі захисту ним прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів. При цьому державні чи суспільні інтереси не ототожнклоться з інтересами підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, повноваження на захист яких у прокурора відсутні.
Відповідальність за зобов'язаннями державного комерційного підприємства, яким є ДП „Ремонтно-будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області", держава не несе, у зв'язку з чим накладення на підприємства податкового зобов'язання у жодний спосіб не порушує її інтереси.
Позов від імені ДП „Ремонтно-будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області" прокурор міста Ірпеня подав без достатніх для цього повноважень, у зв'язку з чим заява підлягає залишенню без розгляду, але з підстав, передбачених ч.2 ст. 207 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу слід залишити без змін, замінивши в мотивувальній частині ухвали слова
Керуючись ст. ст. 303, 312, ст. 313-315, 317 та ст. 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора міста Ірпеня відхилити.
Ухвалу Іртиського міського суду Київської області від 21 лютого 2007 року залишити без зміни, замінивши в мотивувальній частині ухвали слова „п.7 ч.1 ст. 207 ЦПК України" на „п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України".
Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.