Справа №10-55

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 червня 2007 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бех М. О. (доповідач),  суддів - Орла А.І.,  Шроля В.Р.,

з участю заступника Фастівського міжрайпрокурора Овдієнка І.Ф.,  підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією заступника Фастівського міжрайонного прокурора на постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2007 p.,  якою -

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,  громадянину України,  непрацюючому,  жителю     АДРЕСА_1,     раніше    не    судимому,

який підозрюється в скоєнні злочину,  передбаченому ч.2  ст. 365 КК України,  відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у перевищенні ним,  як працівником міліції,  службових повноважень,  що полягали у незаконному перешкоджанні руху автомобіля «Тойота-Каріна» під керуванням ОСОБА_3 та застосуванні при цьому табельної зброї.

В поданні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою досудовим слідством необхідність обрання ОСОБА_1 такого запобіжного заходу обґрунтовується тим,  що підозрюваний ОСОБА_1 будучи до вчинення злочину працівником правоохоронного органу,  систематично порушував службову дисципліну та ЗУ «Про міліцію» і знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини у справі шляхом тиску на свідків та потерпілих,  санкція за злочин,  в якому підозрюється ОСОБА_1,  передбачає покарання понад 3 роки позбавлення волі.

Відмовляючи в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суддя мотивував своє рішення відсутністю даних про те,  що ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини по справі. Також у постанові судді зазначається,  що ОСОБА_1 має постійне місце проживання та визнав себе винним у вчиненні злочину.

В апеляції заступник Фастівського міжрайпрокурора просить скасувати постанову судді Фастівського міськрайонного суду від 08.06.2007 року щодо ОСОБА_1 та направити подання старшого слідчого Фастівської міжрай прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варто ОСОБА_1 до того ж суду на новий розгляд. Мотивується це тим,  що знаходячись на волі ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини у справі шляхом тиску на свідків та потерпілих,  негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду.

Заслухавши суть постанови,  повідомлення ким і в якому обсязі вона оскаржується,  з"ясувавши думку прокурора,  який вважає постанову суду незаконною і просить її скасувати,  адвоката та підозрюваного,  які вказують на безпідставність апеляції,  перевіривши матеріали кримінальної справи,  в межах поставлених в апеляції питань,  апеляційний суд вважає,  що подана апеляція задоволенню не підлягає.

У відповідності до  ст.  150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу повинні враховуватися обставини,  зазначені в  ст.  148 КПК,  а також тяжкість злочину,  у вчиненні якого обвинувачується особа,  вид її діяльності та обставини,  що її характеризують.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має обиратися лише за наявності підстав вважати,  що інші менш суворі запобіжні заходи,  передбачені  ст. .149 КПК,  можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов»язків та його належної поведінки.

Колегія суддів уважає,  що висновок про відмову в задоволенні подання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є вірним і зроблений суддею з врахуванням обставин вчинення злочину та його тяжкості,  а також,  в зв»язку з відсутностю переконливого обґрунтування в поданні тієї обставини,  що підозрюваний перешкоджає чи буде перешкоджати встановленню істини по справі.

Оскільки в апеляції також не зазначається,  з достатньою переконливістю,  з чого виходить апелянт,  вказуючи,  що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини у справі шляхом тиску на свідків та потерпілих,  визнати її обґрунтованою та задовольнити підстав немає.

Сам факт,  що ОСОБА_1 в минулому був працівником міліції,  не є достатньою підставою вважати,  що він негативно впливатиме на досудове слідство та суд,  здійснюватиме тиск на свідків і потерпілих.

Враховуючи вищенаведене та керуючись  ст.  365, 366,  382 КПК України апеляційний суд,  -

УХВАЛИВ:

Апеляцію заступника Фастівського міжрайонного прокурора залишити без задоволення,  а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2007 року про відмову в задоволенні подання старшого слідчого Фастівської міжрайпрокуратури щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.